Казка як мотиваційний чинник для вивчення іноземної мови

Abstract

У статті досліджено роль казки під час вивчення іноземної мови. Описано, за допомогою яких методів і прийомів слід застосовувати казку під час уроків англійської мови. Звернено увагу на мотиваційний чинник використання казок. Доведено, що від нестандартно підібраних сюжетів, їх візуалізації залежить зацікавленість школярів до уроку англійської мови. Казка є складовим компонентом процесу оволодіння іноземною мовою. Навчальний процес повинен бути розроблений для того, щоб учні насолоджувалися казкою, а саме через розуміння мови, а не лише через цікаву історію. Методичні прийоми роботи з казкою закріплюють фонетичний, лексичний і граматичний матеріал. Фонетичні казки сприяють розвитку вимови. Фонетичні розминки варто проводити на кожному уроці. Лексичні казки допомагають засвоїти нові реалії, вивчити нову лексику. Цілі використання граматичних казок – навчити правильно вживати граматичні структури. Один із важливих аспектів опанування мови – говоріння. У цьому теж помічна казка, бо готує учня до спілкування. У казці присутні діалоги, що сприятиме розвитку комунікативної компетентності. Варто запропонувати учням із високим рівнем знань написати власну казку. Для цього вчитель пропонує сюжет, місце дії, типових персонажів, опис чарівних предметів. Творчі школярі залюбки намалюють ілюстрації до казок. Такий підхід принесе задоволення дітям від праці. Навчання, де використовують казку, – це ще й вивчення культури, адже у казках присутній соціокультурний складник. У процесі прочитання казки діти матимуть змогу почерпнути знання про історію, географію, традиції, звичаї та мистецтво. Окрім навчальної функції, казка виконує виховну (повчальний сюжет) і розвивальну (розширення кругозору, розвиток мовлення, літературно-творчих здібностей). Завдяки використанню казок на уроках іноземної мови розвиваються два види мотивації: самомотивація, коли казка цікава сама по собі, і мотивація, яка досягається тим, що учень бачить, що він може зрозуміти мову, яку вивчає.

The role of a fairy tale in learning a foreign language has been examined. It has been described what methods and techniques should be used during English lessons. Some attention to the motivational factor of using fairy tales has been paid. It has been proved that students’ interest to English lessons depends on non-standard selected plots of fairy tales and their visualization. A fairy tale is an integral component of the process of mastering a foreign language. The educational process should be designed for students to enjoy the fairy tale, namely through understanding the language, not just through an interesting story. Methodical techniques of working with fairy tales consolidate phonetic, lexical and grammatical material. Phonetic tales promote the development of pronunciation. Phonetic warm-ups should be performed at each lesson. Lexical tales help to learn new realities, learn new vocabulary. The purpose of using grammatical fairy tales is to teach to use grammatical structures correctly. One of the important aspects of mastering a language is speaking. The fairy tale is very helpful because it prepares the student for communication. There are many dialogues in the fairy tale, so they will contribute to the development of communicative competence. Students with a high level of knowledge should be encouraged to write their own fairy tale. To do this, the teacher offers students a plot, place of action, typical characters, a description of magical objects. Creative students like drawing illustrations to fairy tales. This approach will bring satisfaction to children from work. Learning, where a fairy tale is used, is also a study of culture, because in fairy tales there is a socio-cultural component. In the process of reading a fairy tale, children will have the opportunity to gain knowledge about history, geography, traditions, customs, and art.