Специфіка дружнього спілкування в англомовному професійному середовищі: дискурсологічний аналіз

Abstract

У статті подано дослідження природи спілкування друзів в інституційному (професійному) середовищі. Проведене в термінах дискурсивного аналізу, дослідження враховує когнітивні, комунікативні, вербальні риси цього типу комунікації, а також контекстні чинники. З позицій такого підходу на перший план виходить роль суб’єкта дискурсу. Будучи лінгвоментальним та лінгвокомунікативним феноменом, вербально втіленим у мовленні, роль виявляється у темі розмови, визначеній на основі референції висловлення. Відповідно, інституційні ролі (ті, що корелюють з інституційними темами) вважаються ролями АГЕНТІВ та КЛІЄНТІВ певного інституту, тоді як неінституційна роль ДРУГ (що корелює з неінституційними темами) є базовою; охоплює кластерні ролі – ДРУГ – ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК, ДОВІРЕНА ОСОБА, ПОМІЧНИК; може бути автономною або гібридною – ДРУГ-ПАРТНЕР. Аналіз дискурсивних фрагментів, вилучених із сучасних англомовних фільмів та серіалів як таких, які демонструють спілкування друзів у професійному середовищі, засвідчив, що вони охоплюють два типи. Перший тип слід описати як периферію певного інституційного дискурсу, як зону поступового переходу від цього дискурсу до неінституційного дискурсу дружби. Це засвідчено тим, що обговорювані теми опосередковано пов’язані з інституційними, тому комуніканти реалізують гібридну роль ДРУГ-ПАРТНЕР. У цих випадках зареєстровано як базову роль ДРУГ, так і кластерні ролі ДРУГ – ДОВІРЕНА ОСОБА та ДРУГ-ПОМІЧНИК. Фрагменти цього типу становлять трохи більше третини від усіх проаналізованих. Другий тип охоплює фрагменти, котрі належать до дискурсу дружби: хоча комуніканти перебувають у професійному середовищі, вони обговорюють теми, які жодним чином не пов’язані з інституційними. Отже, вони реалізують автономну роль ДРУГ, зокрема кластерну роль ДРУГ – ПРИЄМНИЙ СПІВРОЗМОВНИК. Другий тип превалює, оскільки кількість фрагментів, які входять до нього, становить близько двох третин від усіх, що були піддані аналізу.

This paper presents a study into the nature of friends’ communication in an institutional (professional) environment. Underpinned by the principles of discursive analysis, the research takes into account the cognitive, communicative, verbal features of this type of communication as well as its contextual factors. In terms of this approach, it is the discourse subject’s role that comes into the fore. Being a lingvomental and lingvocommunicative phenomenon verbally realized in speech, the role manifests itself in the topic of conversation revealed by the utterance’s reference. Accordingly, the institutional roles (those correlating with institutional topics) are believed to include AGENTS and CLIENTS of a certain institute, while the non-institutional role of A FRIEND (correlating with non-institutional topics) is the basic one; comprises the cluster roles – A FRIEND – A PLEASANT INTERLOCUTOR, TRUSTWORTHY PERSON, HELPER; can be either autonomous or hybrid – A FRIEND – A PARTNER. The study of discourse fragments taken from English-language modern films and series and presenting the communication of friends in their professional environment gives ground to argue that they come in two varieties. The first one can be described as the peripheral zone of an institutional discourse, the zone of a gradual transition from this discourse to the non-institutional discourse of friendship. It is proved by the fact that the topics discussed are indirectly connected with the institutional ones, consequently, the communicants realize the hybrid role of A FRIEND – A PARTNER. In this case both the basic role of A FRIEND and the cluster roles A FRIEND – A TRUSTWORTHY PERSON and A FRIEND – A HELPER have been registered. The fragments of this variety constitute a little more than one-third of all analyzed ones. The second variety comprises the fragments that belong to the discourse of friendship: although the communicants are in their professional environment, they discuss the topics that are not in any way connected with the institutional ones. Thus they perform the autonomous role of A FRIEND, in particular, the cluster role of A FRIEND – A PLEASANT INTERLOCUTOR. The second variety has proved to be the prevailing one, the number of fragments belonging to constitute about two-thirds of all under study.