Функціональні особливості використання абревіацій у термінології міжнародних відносин і дипломатії у сучасній англійській мові

Abstract

У статті здійснено аналіз функціональних особливостей використання абревіацій у термінології міжнародних відносин і дипломатії у сучасній англійській мові. Встановлено, що у суспільному житті спостерігається інтенсивне розмивання меж між зовнішнім і внутрішнім. Це безпосередньо відбивається у загостренні дискусій між державами. Іншими словами, сучасне людство живе у ситуації дестабілізації та безперервних змін. Саме у мові відображаються ці фактори, а їх сліди неминуче проявилися на рівні спілкування в усній і письмовій формах мови. Подібні зміни відкрили широкі можливості у сфері сучасних міжнародних відносин і дозволили охопити нові сфери спілкування. Все це справило значний вплив на дипломатичний дискурс і дипломатичну комунікацію. Резюмовано, що такий спосіб словотвору є вельми ефективним, оскільки його специфіка відображена у сучасних напрямах процесу глобалізації. Складові частини абревіатури знаходяться в тісному зв’язку, що визначає характерні риси цього явища. Виявлено, що абревіація стала широко популярною завдяки загальній тенденції до універсалізації, нині дуже актуальній у дипломатії. Абревіація є одним із продуктивних способів словотвору та зумовлює формування складних слів, а саме: складноскорочених лексичних одиниць, утворених із частин двох або кількох слів. Підсумовано, що у сфері міжнародних відносин і дипломатії використовують такі популярні абревіатури: ILO – International Labour Office; SEATO – South-East Asia Treaty Organization; WPC – World Peace Council; GNP – grossnational product; GSP – grosssocial product; SWIFT – Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication; VID – Vienna Institute for Development. Установлено, що терміносистема міжнародних відносин на сучасному етапі характеризується тенденціями до ініціальної абревіації. Процес скорочення як самооптимізація лексичного матеріалу проходить три стадії: 1) комбінаторну; 2) компресії 3) власне оптимізації. Під час першої стадії виникає термінологічне словосполучення. Використання довгих форм суперечить вимогам короткості терміна, й тому починається другий етап, результатом якого є компресія терміна-словосполучення. Під час третьої стадії абревіатура стає акрофонетичною, тобто читається за всіма правилами орфоепії. Повна і скорочена форми зазвичай співіснують, хоча повні форми здебільшого приречені на невикористання, і спроби рекомендувати їх як норму навряд чи матимуть успіх.

The article analyzes the functional peculiarities of the use of abbreviations in the terminology of international relations and diplomacy in modern English language. It has been established that in public life an intense blurring of the boundaries between external and internal is observed. This is directly reflected in the escalation of discussions between states. In other words, modern humanity lives in the situation of destabilization and continuous change. It is mainly in language that these factors find reflection, and their marks inevitably manifest themselves at the level of communication in oral and written forms of a language. Such changes have opened wide opportunities in the field of modern international relations and allowed embracing new areas of communication. All this had made a significant impact on diplomatic discourse and diplomatic communication. It has been summarized that this way of word formation is very effective, as its specificity reflects in the modern directions of the globalization process. The parts of the abbreviation are closely interrelated that determines the characteristic features of this phenomenon. It has been figured out that the abbreviation has gained widely in popularity due to the general tendency towards universalization, which is very relevant in diplomacy at the moment. Nowadays, the abbreviation is one of the productive ways of word formation that predetermines the formation of complex words, namely: compounded-abbreviated lexical units formed from parts of two or more words. It has been concluded that in the field of international relations and diplomacy the following popular abbreviations are used: ILO – International Labour Office; SEATO – South-East Asia Treaty Organization; WPC – World Peace Council; GNP – gross national product; GSP – gross social product; SWIFT – Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication; VID – Vienna Institute for Development. It has been defined that at the present stage the terminological system of international relations is characterized by tendencies towards initial abbreviation. The process of reduction as self-optimization of lexical material goes through three stages: 1) combinativity 2) compression 3) the optimization itself. During the first stage, a terminological phrase appears. The usage of long forms contradicts the requirement of shortness of the term and, therefore, the second stage begins, the result of which is the compression of the term phrase. During the third stage, the abbreviation becomes acrophonetic, that is, it is read according to all the rules of orthoepy. As a rule, complete and abbreviated forms tend to coexist, although, in most cases, complete forms are doomed to not be used, and attempts to recommend them as the norm are unlikely to succeed.