Військово-публіцистичний дискурс в аспекті гендерної проблематики

Abstract

Статтю присвячено вивченню військово-публіцистичного дискурсу в аспекті гендерної проблематики. Розглянуто поняття «гендер». Гендер інтерпретується як соціальна стать, екзистенційний конструкт, що синтезує культурне та біологічне у людині, зумовлений і створений її соціокультурним оточенням. Гендерні ознаки – це сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічої та жіночої свідомості, які виявляють особливості номінативної та комунікативної діяльності чоловіків і жінок, зумовлені статтю, особливостями мовленнєвої діяльності та мовленнєвої поведінки. Доведено, що гендерні ознаки мають національно-культурне підґрунтя, яке виражається у гендерних стереотипах. Гендерні стереотипи вербалізуються у значеннях мовних одиниць. Розглянуто поняття публіцистичного дискурсу. Під публіцистичним дискурсом розуміють мовленнєво-мисленнєву діяльність, здійснювану в межах друкованих засобів масової інформації, гендерне підґрунтя якої має два плани: лінгвальний і лінгвокогнітивний. Доведено, що дослідження мовних гендерних особливостей військово-публіцистичного дискурсу є перспективним напрямом розвитку лінгвістики, який дає багатий матеріал для вивчення особливостей військового дискурсу. Необхідність таких досліджень зумовлюється чіткою гендерною забарвленістю військової комунікації через виключну маскулінність військової сфери. Маскулінність у військовій субкультурі проявляється у вихованні культу сили, мужності, агресивності, духу змагання і суперництва за принципом «якщо не ти переможеш, тоді переможуть тебе». Крім того, люди, котрі свідомо обирають професію військового, мають вищий ступінь войовничості й агресивності характеру, ніж інші представники суспільства. Всі ці особливості відбиваються на мовних засобах, які використовуються у військово-публіцистичному дискурсі.

The article is devoted to the study of military journalistic discourse in the aspect of gender issues. The concept of “gender” is considered. Gender is interpreted as a social sex, an existential construct that synthesizes the cultural and biological in person, which is conditioned and created by his socio-cultural environment. Gender characteristics are essential manifestations of cognition of the world through the prism of male and female consciousness, which reveal the features of nominative and communicative activity of men and women due to gender, features of speech activity and speech behavior. It is proved that gender features have a national-cultural basis, which is expressed in gender stereotypes. Gender stereotypes are verbalized in the meanings of language units. The concept of journalistic discourse is considered. Journalistic discourse is understood as speech-thinking activity carried out within the print media, the gender basis of which has two plans: lingual and linguocognitive. It is proved that the study of linguistic gender features of military journalistic discourse is a promising direction in the development of linguistics, which provides rich material for the study of the features of military discourse. The need for such research is due to the clear gender color of military communication due to the exceptional masculinity of the military sphere. Masculinity in the military subculture is manifested in the education of a cult of strength, courage, aggression, a spirit of competition and rivalry on the principle “if you do not win, then you will be defeated”. In addition, people who consciously choose the military profession have a higher degree of militancy and aggression than other members of society. All these features are necessarily reflected in the linguistic means used in military journalistic discourse.