Деякі особливості функціонування афіксоїдів грецького та латинського походження в сучасних мовних системах

Abstract

У статті розглянуто сучасні підходи стосовно словотвірних формантів грецького та латинського походження, які набули поширення у сфері науки та техніки (наприклад, -фобія, -графія, -логія, -стеноз, кардіо-, фаго-), обґрунтовується їх афіксоїдний статус. Такі елементи прийшли в європейські мови давно, і їх первинне значення поступово почало забуватися. Детально розглянуті приклади використання елементів, які аналізуються, на матеріалі російської, української та англійської мов. Отже, метою дослідження стало визначення статусу терміноелементів грецького та латинського походження та особливостей їх функціонування в сучасних мовних системах. Проаналізовано роботи сучасних мовознавців, які пропонують уналежнювати елементи на зразок -лог та -фоб та ін. до: 1) кореневих морфем; 2) афіксів; 3) радиксоїдів; 4) афіксоїдів. Основними постулатами, які підтверджують концепцію афіксоїдальності таких словотвірних конструктів, є: 1) функціонування компонентів грецького та латинського походження і як окремих кореневих морфем, і як афіксальних, що підтверджує синкретичний характер таких інтернаціональних компонентів композитів; 2) високий ступінь узагальненості значення цих компонентів порівняно з кореневими морфемами, але менший – порівняно з афіксальними. Ще одним фактором, який доводить афіксоїдальну природу грецьких та латинських запозичень, є їх активна участь у процесах побудови новотворів, що сприяє закріпленню за окремим словотвірним формантом статусу показника-класифікатора. Особливу увагу привертають характерні для медійного дискурсу новотвори, які були побудовані шляхом мовної гри, що створює не лише комічний, але й іронічний ефект. Доводиться статус -о- у складних словах типу кардіотренажер, фагоцит не як компонента слово-елементу, а як інфіксу ‒ з’єднувального голосного. У сучасних мовних системах можна спостерігати два різновекторні процеси: перехід коренів у статус афіксоїдів та перехід класичних афіксоїдів у статус вільних коренів, що свідчить про гнучкість мовної системи, яка змінюється та розвивається.

The article considers modern approaches to word-forming elements of Greek and Latin origin (for example, -phobia, -graphy, -logy, -stenosis, cardio-, phago-), which have become widespread in the field of science and technology, it substantiates their affixoid status. Such elements came into European languages a lot of time ago, and their original meaning gradually was forgotten. Examples of the use of the analyzed elements are considered in detail on the material of Russian, Ukrainian and English languages. Thus, the aim of the study was to determine the status of terminological elements of Greek and Latin origin and the peculiarities of their functioning in modern language systems. The works of modern linguists who propose to include elements such as -log and -phobe, etc .: are analyzed: 1) to root morphemes; 2) to affixes; 3) to radixoids; 4) to affixoids. The main postulates that confirm the concept of affixoidation of such word-forming constructs are: 1) the possibility of functioning of components of Greek and Latin origin both as separate root morphemes and as affixes, which confirms the syncretic nature of such international components of composites; 2) a high degree of generalization of the meaning of these components compared to root morphemes, but less - compared to affixes. Another factor that proves the affixoidal nature of Greek and Latin borrowings is their active participation in the processes of constructing innovations, which contributes to the consolidation of the status of a classifier indicator for a particular word-forming formant. Particular attention is paid to the innovations characteristic of media discourse, which were built at the expense of language play, which creates not only a comic but also an ironic effect. The status -o- is proved in complex words, such as a cardio machine, a phagocyte, not as a component of a word element, but as an infix. In modern language systems, two different vector processes can be observed: the transition of roots to the status of affixoids and the transition of classical affixoids to the status of free roots, which indicates the flexibility of the language system.