Нормативно-правове регулювання створення аварійного коридору під час дорожньо-транспортної пригоди: зарубіжний досвід

Abstract

Стаття присвячується аналізу досвіду таких країн, як Німеччина, Індія, Австрія, США, Бельгія, Польша, Чехія Угорщина, Канада у сфері нормативно-правового регулювання створення аварійного коридору на дорогах під час дорожньо-транспортних пригод. Визначено, що на швидкість роботи екстрених служб, які в короткі терміни повинні дістатись місця дорожньо-транспортної пригоди, окрім суб’єктивних факторів (психологічна не готовність/не бажання водія віддати перевагу транспортному засобу), значно впливають недоліки дорожньо-транспортної інфраструктури, але найбільше – велика кількість транспортних засобів на автошляхах, що спричиняють численні затори. Саме проблема створення аварійного коридору під час дорожньо-транспортних пригод є надзвичайно актуальною для рятування постраждалих. Встановлено, що саме аварійні коридори на дорогах практично вдвічі збільшують ймовірність уникнення летальних наслідків, спричинених дорожньо-транспортними пригодами. Констатовано, що аварійний коридор – це вільна смуга на дорозі, призначена для транспортних засобів з пріоритетом. До таких транспортних засобів належать: машини швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, евакуатори. Оскільки порядок і особливості створення аварійних коридорів в зарубіжних країнах закріплені на рівні законодавства, передбачені Правилами дорожнього руху або іншими нормативно-правовими актами, за їх недотримання призначаються наступні види покарання: штраф, нарахування штрафних балів, позбавлення водійського посвідчення, позбавлення волі. Світовий досвід підтверджує, що питанням створення аварійних коридорів та контролем за їх дотриманням повинні опікуватись державні органи. Оскільки саме такий підхід сприятиме суворому дотримання правил дорожнього руху, а отже, і ефективній та вчасній роботі аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції дорожньої служби, тощо.

The article is devoted to the analysis of the experience of such countries as Germany, India, Austria, the USA, Belgium, Poland, the Czech Republic, Hungary and Canada in the field of legal regulation of the creation of an emergency lane on roads during traffic accidents. Emergency and rescue services, ambulance, fire protection, police are important components of providing emergency assistance during a traffic accident.The efficiency of emergency services, which must reach the scene of a traffic accident in a short period of time, in addition to subjective factors (the driver’s psychological unreadiness/unwillingness to give priority to the vehicle), is significantly affected by the flaws of the road transport infrastructure, but the most - by a large number of vehicles causing numerous traffic jams. The problem of an emergency lane creation during traffic accidents is extremely relevant to rescuing victims. It is proved that the emergency lanes on the roads almost double the probability of avoiding fatal consequences caused by traffic accidents. By definition, the emergency lane is a free lane on the road intended for vehicles with priority. Such vehicles include: ambulances, firetrucks, police vehicles, tow trucks. Since the procedure and specifics of the emergency lane creation in foreign countries are fixed in legislation provided by the Traffic Rules or other normative legal acts, drivers may be sentenced to the following types of punishment for non-compliance: fine, penalty points, deprivation of a driver’s license, imprisonment. Global experience suggests that the issues with the emergency lane creation and compliance monitoring should be regulated by the state bodies. Such approach contributes to the strict compliance with the traffic rules and therefore to the efficient and timely work of emergency and rescue services, ambulances, fire brigades, traffic police, etc.