Когнітивне перекладознавство: становлення, сучасний стан і перспективи розвитку

Abstract

У статті розглянуто передумови формування та основні віхи становлення когнітивного перекладознавства, окреслено основні напрями теоретичних й емпіричних когнітивно-перекладознавчих досліджень, визначено перспективи розвитку та оформлення як самостійної науки. Проаналізовано вплив інформаційного підходу в психології та генеративної граматики, зокрема доробку Лейпцизької школи письмового перекладу й Паризької школи усного перекладу, на формування зацікавлення у дослідженні когнітивних аспектів перекладацької діяльності. Узагальнено результати зміни вектора досліджень з інформаційного підходу до концепції втіленої, енактивної, контекстно зумовленої, розширеної, чуттєво й емоційно зумовленої когніції (4EA). Обговорено можливості застосування теорій та концепцій когнітивної лінгвістики (теорії концептуальної метафори й метонімії, теорії конструалу, фреймової семантики, теорії концептуальної інтеграції та ін.) до проблем перекладу. Розглянуто застосування методології когнітивної психології та нейропсихології до проведення емпіричних досліджень із когнітивного перекладознавства. Окреслено можливості комбінування методів, а також різницю між мікро- й макрокогнітивними підходами й можливості їх взаємодії. У статті наведено переваги й недоліки застосування інтроспекції, опитування, природного й лабораторного експерименту до вивчення когнітивно-перекладознавчих питань. Детальніше обговорено проблему взаємодії двох дослідницьких традицій (інформаційної та 4EA) у сучасній парадигмі когнітивного перекладознавства, стан їх розробки та можливості розвитку. Стаття містить висновок про неготовність оформлення когнітивного перекладознавства в самостійну дисципліну у зв’язку з відсутністю уніфікованості теорії та методології, наявності численних різнорідних теоретичних розробок та відсутності достатньої кількості екологічно валідних емпіричних досліджень.

The article is aimed at studying the prerequisites for the formation of cognitive translation studies and the major milestones in their development, outlining the main tendencies in theoretical and empirical research, identifying the prospects for the development and formation of cognitive translation studies as an independent branch of science. The influence of generative grammar and the information-processing approach in psychology, in particular the work of the Leipzig School of Translation and the Paris School of Interpreting, on the formation of interest in studying the cognitive aspects of translation is discussed. The results of shifting the direction of research from the information-processing approach to the concept of embodied, enactive, embedded, extended, affective cognition (4EA) are analyzed. Possibilities for applying cognitive linguistics theories (theory of conceptual metaphor and metonymy, construction grammar, frame semantics, theory of conceptual blending, etc.) to translation problems are discussed. The application of the methodology of cognitive psychology and neuropsychology to empirical research in cognitive translation studies is considered. Possibilities of combining methods as well as the difference between micro- and macrocognitive approaches and ways of their interaction are outlined. The article presents the advantages and disadvantages of using introspection, ethnographic methods and laboratory research to study cognitive translation issues. The problem of the interaction of two research traditions (the informationprocessing approach and 4EA) in the modern paradigm of cognitive translation studies, the state and possibilities of their development are discussed in more detail. The article concludes that cognitive translation studies are not yet ready to become an independent discipline due to the lack of unification in theory and methodology, the presence of numerous heterogeneous theoretical studies and lack of sufficient ecologically valid empirical research.