Olfactory imagery in the novel “Spies” by Michael Frayn

Abstract

The article is devoted to the study of olfactory imagery and its functions in the novel “Spies” by M. Frayn. Imagery is one of the unique techniques of writing that evokes a sensory experience with the help of descriptive language, creating a vivid picture of a character, an event or a thing, thus contributing to a better perception of an intended message. The main objective of this article is to explore the peculiarity of use of sensory images and to analyze their functions in the text. Smell is viewed as a perceptive concept that integrates its notional and cultural components. Michael Frayn is a British novelist, playwright and translator. His works are often compared to those of Anton Chekhov for their insight into society. “Spies” is a psychological novel, narrated in the form of bildungsroman. The novel is set in 1940’s, revolving around the events connected with World War II. The perception of war experience is accumulated in human feelings, language and the text itself. It is expressed by means of smell imagery, contributing to the development of the main themes in the novel. The topicality of the article is defined by the lack of profound study of olfactory imagery in the novel “Spies”. The main function of imagery is to evoke a physical reaction in the reader, conjuring up some emotions and feelings, associated with a similar personal experiences. Effective images create the intended environment, the particular atmosphere, the mood, rendered in more tangible way. Some olfactory images in the novel “Spies” form an atmosphere of disgust and horror, a susceptible sense of the end of human existence and create a total metaphor of death. Other vivid examples of smell images contribute to the development of the main themes in the novel: maturity and memory.

Статтю присвячено дослідженню запахових асоціацій та їх функцій у романі Майкла Фрейна «Шпіони». Художня образність є унікальним засобом, що викликає певні сенсорні почуття, створюючи виразні картини героїв, подій та окремих найважливіших речей, сприяючи найкращому сприйняттю головної думки автора. Майкл Фрейн – британський романіст, драматург та перекладач. «Шпіони» – психологічний роман, написаний у формі роману-виховання. Події в романі обертаються навколо життя людей часів Другої світової війни. Сприйняття досвіду війни накопичується у почуттях людей, у мові та самому тексті. Це відображається за допомогою образів запаху. Одоративні асоціації в романі є досить поширеним явищем. Відчувається індивідуально-авторський підхід до образного втілення запахових відчуттів. Оригінальна одоративна картина світу, яка постає в романі, насичена переважно неприємними запахами навколишнього середовища. Це пов’язано з тим, що саме негативні ольфакторні образи відіграють значну роль у формуванні однієї з основних тем роману – теми страху. Чисельні ольфакторні характеристики передають, переважно, неприємні емоції. Ці неприємні запахи формують атмосферу огидності та жаху, відчуття кінця людського існування, створюють метафору смерті та безнадії. Проаналізовано також і чисельні одороніми, пов’язані зі спогадами головного героя, та визначено їхню функцію у формуванні однієї з основних тем роману – пам’яті. Літературознавчий підхід зумовлює пошук засобів виявлення та аналізу функцій одоронімів у загальному полі художнього тексту. Запахова образність формує широку палітру, яка поєднує епітети та метафори, що виконують описову та сюжетотворну функції, доповнюючи інші характеристики, які націлені на передачу образів персонажів, на розкриття їхнього внутрішнього світу. Метафоричність та алегоричність слів, пов’язаних із запахом, представлені як ольфакторна образність. Стверджується, що запахові образи в романі можуть не лише характеризувати персонажів, а й впливати на динаміку сюжету.