Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60945
Название: | Вплив парламентських виборів 2023 року на трансформацію політичного ландшафту країн Європейського Союзу |
Другие названия: | THE INFLUENCE OF THE 2023 PARLIAMENTARY ELECTIONS ON THE TRANSFORMATION OF THE POLITICAL LANDSCAPE IN THE COUNTRIES OF THE EUROPEAN UNION |
Авторы: | Остапець, Юрій Олександрович Грабчак, Едуард Олександрович |
Ключевые слова: | Європейський Союз, парламентські вибори, політичні партії, партійні системи, мейнстримні партії, партії «нової політики», праворадикальні (ультраправі) партії. |
Дата публикации: | 2024 |
Издательство: | Ужгород: ДВНЗ "УжНУ" |
Библиографическое описание: | Остапець Ю., Грабчак Е. Вплив парламентських виборів 2023 року на трансформацію політичного ландшафту країн Європейського Союзу. International scientific conference «World economy and civilizational progress amidst polystructural changes: economic-technological, resource, political-legal, security-social factors» : conference proceedings (April 16–17, 2024. Uzhhorod, Ukraine). Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2024. Р. 148–152. |
Краткий осмотр (реферат): | Охарактеризовано парламентські вибори 2023 року в країнах Європейського Союзу. У 2023 р. відбулися парламентські вибори у 8 країнах Європейського Союзу: Естонії (28.02.2023 – 05.03.2023), Фінляндії (02.04.2023), Болгарії (02.04.2023), Греції (21.05.2023), Іспанії (23.07.2023), Словаччині (30.09.2023), Польщі (15.10.2023) та Нідерландах (22.11.2023). Конфігурацію партійних систем країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2023 р. можна визначити як двоблокові багатопартійні системи поміркованого плюралізму. Окрім Словаччини та Нідерландів (результати виборів назвали «політичним землетрусом») не відбулося суттєвих змін і в акторному складі партійних систем, про що засвідчує величина індексу електоральної волатильності (класичний варіант індексу): індекс волатильності в Естонії – 22,7, Фінляндії – 10,1, Болгарії – 14,7, Греції – 14,0, Іспанії – 13,6, Польщі – 14,1, Нідерландах – 36,1, Словаччині – 56,6. Результати виборів засвідчили коливання «електорального маятника» у бік «мейнстримних» партій (незважаючи на високий результат «Справжніх фінів» та «Партії свободи»): зафіксований низький рівень підтримки праворадикальних («Котлебівці – Народна партія Наша Словаччина», «Республіка», «Конфедерація свободи та незалежності», «Грецьке рішення») та популістських («Є такий народ», «Звичайні люди та незалежні особистості») партій, а серед 68 політичних партій, які здобули депутатські мандати, лише сім були «новими», а інші подолали виборчий бар’єр і на попередніх виборів. Також слід зазначити, що лише одна праворадикальна партія (Справжні фіни) поки що увійшла до урядової коаліції. Урядова коаліція в Нідерландах на час написання статті ще не створена. В основному ж урядові коаліції були утворені «мейнстримними» політичними партіями |
Тип: | Text |
Тип публикации: | Стаття |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60945 |
ISBN: | 978-9934-26-412-2 |
Располагается в коллекциях: | Наукові публікації кафедри політології і державного управління |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Остапець Ю._Парламентські вибори_ 2023_ЄС.pdf | 2.94 MB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.