The influence of Zuo Zhuan on the conception of Chinese fictions

Abstract

Zuo Zhuan is a famous book of Chinese history, which was written by an outstanding Chinese historian Zuo Qiuming (502-422 BC). It is the earliest chronological history book in China, relating historical events happened in the Spring and Autumn period which starts from 772 BC and ends 468 BC. It is more than a history book and is regarded as the origin of ancient Chinese fictions. Ancient Chinese critics put forward an important viewpoint: historical writings account events with literary grace, while successful fictions invent events following artistic imagines. In ancient China, representing official and orthodox ideas, historians tend to belittle fictions. Fiction commentators adopted the imitated-history approach to lift up novel to official history so as to put a higher value on it. In ancient China, representing official and orthodox ideas, historians tend to belittle fictions. It plays an important role in building the conspiracy of Chinese fictions. This paper discusses the literary breakthroughs Zuo Zhuan has achieved, from its narration technique, narration perspective, the author’s role in narration, to its imaginary elements and the shaping of characters. The paper Claims that Zuo Zhuan has the elements as fiction judged from the theory of fiction by E. M. Forest and by Robert Scholes and Robert Kellogg. It focuses on recording historical events of this period. So it is unquestionably a book of history. At the same time, it is widely regarded as the origin of Chinese fictions. The writing strategies of Zuo Zhuan have gained wide popularity with later writers. From these, it is reasonable to say that Zuo Zhuan has great influence on the conspiracy of Chinese fictions. In this way, the paper explored the influence of Zuo Zhuan on the conspiracy of Chinese fictions.

Цзо Чжуань – відома книга про китайську історію, яка була написана видатним китайським істориком Цзо Цьюмінг (502–422 рр. до н. е.). Це найдавніша хронологічна книга історії в Китаї, у якій описуються історичні події, що відбувалися під час весняно-осіннього періоду 772–468 рр. до н. е. Це більше ніж книга з історії, це початок давньокитайської фантастики. Давньокитайські критики фантастики застосовували підхід до імітації історії, щоб піднести роман до рівня офіційної історії та надати йому більш високого значення. У Стародавньому Китаї, представляючи офіційні та ортодоксальні ідеї, історики, як правило, недооцінювали фантастику. Це відігравало важливу роль у створенні конспірології китайських фантастичних історій. У статті розглядаються літературні прориви, яких досягнуто у книзі «Цзо Чжуань», – із техніки переказу, перспективи переказу, ролі автора в оповіданні до його уявних елементів і формування персонажів. У статті стверджується, що хоча «Цзо Чжуань» ще не можна розглядати як фантастику, але ця книга вже включає її основні елементи відповідно до теорії художньої літератури Е.М. Фореста, Роберта Скоулза та Роберта Келлога. Водночас у ній основна увага приділяється фіксації історичних подій цього періоду. Тому можемо дійти висновку, що, хоча китайські вчені розглядають роман як «надлишок офіційної історії» або «неофіційну історію», це, безсумнівно, історична книга, що одночасно розглядається як джерело китайської фантастики. Тісний зв’язок історії та китайської фантастики наділяє останню рисами, що відрізняють її від західної, та розвиває її найособливішу категорію у світі – історичний роман. Стратегії розгляду історії через призму фантастичних історій, що застосовувалися під час написання «Цзо Чжуань», набули широкої популярності у наступних письменників. Виходячи із цього, можна стверджувати, що книга «Цзо Чжуань» впливає на формування китайської фантастики. Таким чином, у статті досліджено вплив «Цзо Чжуань» на конспірологію китайської фантастики.