Особливості вербалізації концепту ДУША в українській мовній картині світу

Abstract

Одне з головних завдань сучасної лінгвістики – дослідити механізми концептуалізації реалій навколишнього світу й виявити ті мовні формули, які використовуються для вираження тих чи тих інтенцій мовної особистості. Аналіз лінгвальних явищ на якісно новому рівні стає можливим у зв’язку із синтезом новітніх підходів і традиційного мовознавства, що дає змогу визначити характерні риси вираження різних реалій з урахуванням культурологічного, філософського, етнологічного та суб’єктивного начал. Статтю присвячено особливостям вербалізації концепту ДУША в українській мовній картині світу. У роботі концепт ДУША розглянуто крізь призму лінгвокультурології – дисципліни, що досліджує відображення й фіксацію культури в мові. Зокрема, виявлено ядро концепту, яке становлять узуальні смисли; визначено приядерну зону – культурний шар концепту, його формують смислові наповнення, зумовлені етимологічними потрактуваннями та культурним надбанням народу. Концепт формують об’єктивні, культурні й суб’єктивні потрактування. Об’єктивні знання становлять ядро, поняттєвий складник, для визначення ядерної частини необхідно звернутися до тлумачних словників. Дослідження культурного складника передбачає звернення до етимологічних відомостей, адже встановлення етимологічного шару дає змогу виявити мотивувальну ознаку, що закладена в основу смислової структури концепту, визначити паралелі між давніми потрактуваннями та сучасним матеріалом. Суб’єктивні смисли – це індивідуально авторська візія. Увесь смисловий простір концептів можна поділити на смислові наповнення – це певні потрактування, що наявні в мовній практиці та мають спільні концептуальні ознаки, завдяки чому можуть бути об’єднані в семантичні сфери. У роботі визначено ядро (поняттєвий шар) і приядерну зону (культурний шар) одного з найбільш важливих фрагментів картини світу – концепту ДУША. В інформативному аспекті з позицій філософії, культурології подано відомості щодо розвитку поглядів на душу, від міфологічного, релігійного світоглядів до сучасної інтерпретації.

One of the main tasks of modern linguistics is to investigate the mechanisms of conceptualization of the realities of the surrounding world and to identify those language formulas that are used to express certain intentions of the linguistic personality. The analysis of linguistic phenomena at a qualitatively new level becomes possible due to the synthesis of new approaches and traditional linguistics, which allows determining the characteristics of the expression of different realities, taking into account cultural, philosophical, ethnological and subjective principles. The article is devoted to the peculiarities of verbalization of the concept of SOUL in the Ukrainian language picture of the world. The concept of SOUL is considered through the prism of linguoculturology – a discipline that explores the reflection and fixation of culture in language. In particular, the core of the concept, which consists of usual meanings, is revealed; the core zone is defined – the cultural layer of the concept, it is formed by the semantic fillings caused by etymological interpretations and cultural heritage of the people. The concept is shaped by objective, cultural and subjective interpretations. Objective knowledge is the core, the conceptual component, to determine the nuclear part it is necessary to refer to dictionaries. The study of the cultural component involves recourse to etymological information, because the establishment of the etymological layer allows identifying the motivational feature that underlies the semantic structure of the concept, to identify parallels between ancient interpretations and modern material. Subjective meanings are an individual author's vision. The whole semantic space of concepts can be divided into semantic fillings – these are certain interpretations that are present in language practice and have common conceptual features, so they can be combined into semantic areas. The core (conceptual layer) and the core zone (cultural layer) of one of the most important fragments of the picture of the world – the concept of SOUL are defined in the work. In the informative aspect from the standpoint of philosophy, culturology provides information on the development of views on the soul, ranging from mythological, religious worldviews to modern interpretation.