Соціолектизми в мові сучасних засобів комунікації (на матеріалі кримінального жаргону)

Abstract

На початку ХХІ століття субстандартна лексика набуває активного поширення не тільки в усному мовленні, а й у писемних стилях сучасної української мови. Тексти засобів масової комунікації, а також дані тлумачних словників субстандартної лексики підтверджують частотність уживання жаргонних одиниць у сучасних українських медіа. Проаналізовано мову сучасних засобів масової комунікації, яка характеризується значним збільшенням експресивності. Зазначено, що лексичний склад мови – багата різнопланова система, яка, будучи відкритою для екстралінгвістичних впливів і змін, є явищем соціальним, залежним від різних суспільних обставин. Окрім того, мова постійно потребує оновлення своїх ресурсів, що забезпечено взаємозумовленістю лексики та темпоральних параметрів. На сучасному етапі все частіше фіксуємо лексику, що має негативну оцінку, відображену в семантиці слова. Обґрунтовано теоретичні засади дослідження соціолектизмів, пов’язаних з експресивністю, емоційністю, оцінністю; з’ясовано роль конотативного, денотативного й образного макрокомпонентів у формуванні експресивних планів субстандартної лексики. Розглянуто одну з важливих лінгвістичних проблем – функціонування соціолектизмів (на матеріалі кримінального жаргону) у мові засобів масової комунікації – та здійснено спробу проаналізувати кримінальні жаргонізми, для яких характерна негативна емоційна наснага. З’ясовано, що стилістичне навантаження кримінальних жаргонізмів тісно пов’язане з оцінками, яких лінгвісти виокремлюють дві – негативну й позитивну, проте засобів для вираження першої налічується значно більше, ніж для вираження другої. Відповідно до результатів дослідження, зроблено висновок, що значну кількість кримінальних жаргонізмів найчастіше використовують у публікаціях суспільно-політичної тематики. Зазначено, що основною причиною використання соціолектизмів у мові українських засобів масової комунікації залишається підпорядкування певній авторській настанові та стилістичному навантаженню. Значна кількість виходить за межі жаргону й переходить у фонд загальновживаної лексики, широко функціонуючи в усному вжитку та засобах масової комунікації.

At the beginning of the ХХІst century, substandard vocabulary becomes active not only in the oral speech, but also in some written styles of modern Ukrainian language. The texts of mass communication, as well as data of interpreting sub-standard vocabulary dictionaries confirm the frequency of jargon units use in modern Ukrainian media. The language of modern mass communication has been analyzed, which is characterized by a significant increase in expression. It is noted that the lexical composition of the language is a rich diverse system, which, as open for extralinguistic influences and changes, is a phenomenon of social, that is depending on different social circumstances. In addition, the language is constantly in need to update its resources provided by the interruption of vocabulary and temporal parameters. At the present stage, it is increasingly capturing vocabulary, which has a negative assessment, reflected in the semantics of the word. The theoretical principles of the study of social speculators associated with expression, emotion, evaluation are substantiated; the role of connotative, denotative and figurative macrocomponents in the formation of expressive plans of substandard vocabulary have been revealed. One of the important linguistic problems is considered and is seen in the functioning of socio-purpose (on the material of criminal jargon) in the language of mass communication and an attempt was attempted to analyze criminal jargons, which are characterized by a negative emotional inspiration. It has been found that the stylistic load of criminal jargons is closely linked to the estimates where linguists distinguish two meanings: negative and positive, but there are more means to express the first, than for the expression of the second. According to the results of the study, it is concluded that a significant number of criminal jargonisms are most often used in publications of socio-political topics. It is noted that the main reason for the use of sociolectism in the language of Ukrainian mass communication is the subordination to a certain author's instruction and stylistic load. Many go beyond the limits of jargon and move into the foundation of common vocabulary, widely functioning in oral use and mass communication.