Виражальні особливості дієслівних повторів у мові автора

Abstract

У статті на матеріалі поетичних творів українських поетів М. Бажана й І. Драча з’ясовано виражальні особливості дієслів і дієслівних повторів. До уваги беруться новітні напрями й підходи. У сучасній лінгвістиці в останні десятиліття центром стають такі поняття, як «текст», «поетичний текст»; комунікативно-функціональний підхід стає пріоритетним; розмежовано властивості, притаманні тексту та його категорії; подано чітку класифікацію дієслівних повторів; описано стилістичні навантаження текстової тканини. Потенційну природу дієслова як частини мови, що має відкриту систему індивідуальних категорій і форм, описано на матеріалі поетичних текстів М. Бажана й І. Драча. Аналіз виражальних особливостей дієслівних повторів підтвердив їх чіткий естетичний потенціал у досліджуваних текстах та окреслив значні домінанти письменників у вживанні дієслівних повторів. Аналіз цих категорій у поетичних текстах М. Бажана засвідчив, що теперішній час недоконаного виду здебільшого має зображальний характер. Письменник часто використовує поєднання теперішнього історичного з минулим і майбутнім, що підсилює експресію, руйнує узуальне сприйняття часу. За допомогою форм теперішнього історичного часу недоконаного виду, які поєднуються з формами майбутнього часу доконаного виду в значенні минулого в оповідях про події минулого, автор уводить у контекст часову перспективу. Форми минулого часу доконаного виду в його текстах часто набувають аористного значення, яке не пов’язується з теперішнім часовим планом і створює ефект миттєвої дії. Характерною особливістю майбутнього часу у творах М. Бажана є використання дієслів із різними модальними значеннями. Використовуючи одні форми в значенні інших, письменник переосмислює часовий простір, деформує його узуальність. У поетичному доробку І. Драча теперішній час набуває значення циклічності, постійної властивості. Поєднання історичного теперішнього часу недоконаного виду з формами майбутнього часу недоконаного виду в значенні минулого в оповідях про минулі події сприяє посиленню експресії, накладанню різних часових площин. До поширених у досліджених текстах належать форми минулого часу доконаного виду, за допомогою яких змальовується послідовність дій, підсилюється динамічність тексту, інтенсифікується оповідь. Певної часової перспективи в бік минулого надає поєднання форм минулого часу доконаного й недоконаного виду. Минулий час дієслів доконаного виду нерідко пов’язує дії в минулому з теперішнім, що сприяє увиразненню форм, створює ефект руху. Як і М. Бажан, так І. Драч також використовує форми майбутнього часу для вираження різних модальних значень. Підведено підсумки щодо естетично-виражальних ознак дієслівних повторів як стилетвірного складника в поезіях творах М. Бажана й І. Драча; з’ясовано природу та схарактеризовано різні типи лексико-дієслівних повторів, їх функціональне навантаження, контекстуальну семантику, стилістичні нашарування; зазначено пріоритетне вживання дієслівних повторів в ідіостилях зазначених поетів. Аналіз поетичних одиниць уточнив теоретичні засади лінгвопоетики художнього тексту, які додають і забезпечують розвиток сучасних технічних особливостей текстотворення на різних мовознавчих рівнях.

The article is devoted to the research of expressive features of verbs and verb repetitions in poetic texts of M. Bazhan and I. Drach. The newest directions and approaches are taken into account. In modern linguistics in recent decades, the center is such concepts as “text”, “poetic text”; communicative-functional approach becomes a priority; the properties inherent in the text and its categories are distinguished; a clear classification of verb repetitions is given; stylistic loads of text fabric are described. The potential nature of the verb as a part of speech, which has an open system of individual categories and forms, is described on the basis of poetic texts by M. Bazhan and I. Drach. The analysis of the expressive features of verb repetitions confirmed their clear aesthetic potential in the studied texts and outlined the significant dominants of writers in the use of verb repetitions. The anaiysis of these categories in the poetic texts of M. Bazhan showed that the present time of the imperfect form is mostly of a pictorial nature. The writer oftern uses a combination of the present historical with the past in the future, which enhances the expression, destroys the usual perception of time. With the help of forms of the perfect form in the meaning of the past in stories about past events, the author introduces a time perspective. The past tense forms of the perfect form in his texts oftern acquire an aoristic meaning that is not related to the current time plan and created the effect of instantaneous action. A characteristic feature of the future tense in the works of M. Bazhan is the use of verbs with different modal meanings. Using some forms in the meaning of others, the writer rethinks time space, deforms its universality. In I. Drach’s poetic work the present time acquires the meaning of cyclicity, a constant property. The combination of the historical present tense of the imperfect form of the future tense of the imperfect form in the past in stories about past events helps to enhance the imposition of difference time planes. Common in the researched texts are the forms of the past tense of the perfect form, by means of which the sequence of actions is depicted the dynamism of the text is strengthened, the narrative is intensified. The combination of past tense forms of the perfect and imperfect forms gives a certain time perspective towards the past. The past tense of verbs of the perfect form often connects actions in the past with the present, which promotes the expression of forms, creates the effect of movement. Like M. Bazhan, I. Drach also uses future forms to express different modal meanings. The results of the aesthetic and expressive features of verb repetitions as a stylistic component in the poems of M. Bazhan and I. Drach are summed up; the nature and characterization of different types of lexical and verb repetitions, their functional load, contextual semantics, stylistic layers are clarified; the priority use of verb repetitions in the idiosyncrasies of these poets is indicated. The analysis of poetic units clarified the theoretical foundations of linguistic poetics of literary text, which add and ensure the development of modern technical features of text creation at different linguistic levels.