Стилістичні особливості пейзажних описів у романі Т. Майн Ріда «The Headless Horseman»

Abstract

Стаття присвячена висвітленню стилістичних особливостей описів природи в контексті вивчення ідіостилю Т. Майн Ріда, автора багатьох романів пригодницького жанру. Метою дослідження є вивчення експресивно-стилістичної специфіки пейзажних описів у його романі «The Headless Horseman». Цей роман належить до любовно-авантюрних пригодницьких романів письменника, є одним із його найвідоміших творів 1865–1866 рр., коли його ідіостиль можна вважати повністю сформованим. Описи природи Т. Майн Ріда мають великий пізнавальний та емоційно-естетичний потенціал, який реалізується через палітру різноманітних стилістичних засобів. Багатство арсеналу стилістичних прийомів, до яких вдається письменник у пейзажних замальовках, дає змогу йому створити в уяві читача яскраві образи ландшафтів і дикої природи Техасу. До стилістичних констант ідіостилю Майн Ріда належать на фонетичному рівні – ономатопея; на лексичному – епітет, метафора, метафоричний перифраз, образне порівняння, гіпербола й алюзія; на синтаксичному – інверсія, ретардація, відокремлення, перерахування, паралельні конструкції, стилістичний повтор. Атрибутами мовно-художнього мислення письменника є розгорнута метафора та розгорнуте порівняння, акцентуація кольору за допомогою епітетів-колоративів, оригінальні та несподівані порівняльні епітети. Багата палітра оригінальних стилістичних прийомів різних рівнів репрезентована в гетерогенних стилістичних конвергенціях змішаного типу, що є домінуючим типом стилістичної конвергенції в пейзажних описах літератора. В описах природи Майн Ріда відображається як індивідуальність його мовно-художнього мислення, так і тенденції, що панують у літературній течії романтизму/неоромантизму, – деталізація, повага до природи й різноманітність образних засобів, які в процесі мовної реалізації розкривають індивідуально-авторський світогляд. У пейзажних замальовках письменника відображено його життєвий досвід та особливості світогляду, а також специфіка пригодницького жанру, що робить їх і реалістичними, і романтичними.

The article focuses on stylistic means in landscape descriptions within the individual style of T. Mayne Reid as a representative of adventure genre in literature. The aim of the research is to study the expressive-stylistic specificity of landscape descriptions in his novel “The Headless Horseman”. This novel is one of the writer’s love-adventure novels and is one of his most famous works written in 1865–1866 when his individual style can be considered fully formed. T. Mayne Reid’s nature descriptions have a great cognitive and emotional-aesthetic potential which is realized through the variety of stylistic devices. The rich inventory of stylistic devices that Maine Reed uses in his nature descriptions allows him to create in the reader’s imagination vivid images of Texas landscapes and wildlife. The constants of Maine Reed’s individual style, realized in his nature descriptions, include onomatopoeia on the phonetic level; epithet, metaphor, metaphorical periphrasis, simile, hyperbole and allusion on the lexical level; inversion, suspense, detachment, enumeration, parallel constructions, stylistic repetition on the syntactical level. The preferences of Maine Reed’s individual style are extended metaphor and extended simile, accentuation on colour through colour epithets, original and unexpected comparative epithets. A rich palette of original stylistic devices of different levels is represented in heterogeneous stylistic convergences of mixed type, which is the dominant type of stylistic convergence in the writer’s verbal landscapes. The study makes it possible to state that Mayne Reid’s nature descriptions partially conform to the traditions of the romantic/neoromantic literature in creating verbal landscapes – they are detailed, the respect for nature and the variety of figurative means, which in the process of language implementation reveal the individual-author’s outlook, are observed. At the same time, his life experience and peculiarities of worldview as well as specificity of adventure genre reflected in the author’s landscapes make them both realistic and romantic.