Hymn of the mountain of Agri and the Land of Noah in the works of the Azerbaijani literary giant Ordubadi

Abstract

The article analyzes the socio-political activity of the prominent Azerbaijani writer and educator Mammad Said Ordubadi in his literary and artistic work and the poem on Mount Agri. Ordubadi has a special place and position in the history of pedagogical thought in Azerbaijan. The writer's pedagogical heritage and enlightenment ideas still play an important role in the education of the younger generation. That is why it is expedient to reveal the pedagogical ideas in the work of Mammad Said Ordubadi. The main idea of Ordubadi's poems before the First Russian Revolution of 1905 was the struggle against cultural backwardness in society, ignorance and illiteracy, criticism, as well as the promotion of science, education and advanced culture. Throughout his career, MS Ordubadi's only goal was to serve science and to see his people free and happy. Due to its geographical location, the poem dedicated to the magnificent Mount Agri between Turkey and Azerbaijan's Nakhchivan region also attracts attention. It should be noted that the poem is called “Mount Ararat” and the word “Ararat” is used in the poem only once, in the third verse after the end. Armenians usually falsify history and make baseless claims that both the geographical area where the mountain is located and the origin of the word “Ararat” used instead of Mount Agri belong to them historically. However, research shows that the name of Mount Ararat and the valley of Ararat (Armenian: Ayrarat) is not Armenian, it is called Ararat Masis in Armenian, and Armenians call Mount Agri more than Mount Masis. The toponym “Ararat” is a biblical form of the ancient Urartu state name, which existed in the eastern parts of Anatolia in the XIII–VI centuries BC. And this word passed from the Bible in connection with the adoption of Christianity in the Armenian language in the IV century. The word “Urartu” itself is mentioned in ancient Assyrian sources and is the name of the country of Urartu. The Urartians called their country Biaynili, not Urartu, and the language of this name is not clear. According to the well-known historian G.A. Melikishvili, “Urartu” (actually Uriatru) is in Hurrian, which, along with Urartu, is of Caucasian origin. However, the Armenian language belongs to the Indo-European language family [4, p. 27]. In our opinion, the real name of this magnificent mountain in Turkey is Mount Agri. However, he chose to put the name of the mountain, which was used not in the Turkic world, but in the Soviet Union, in the title of the poem. However, the whole spirit of the poem is based on the Turkic- Oghuz land, which reflects the idea of the unity of the Oghuz lands. Ordubadi's poem “Mount Ararat” and dedicated to Mount Agri is divided into three parts. The first and second parts of the poem each consist of 18 lines, and the third part of 26 verses. If we look carefully at the content of the work, it is clear that in fact the poet looked at the history of the Turkish people in the language of poetry and divided this history into three stages in poetic language. With the poem “Mount Ararat” dedicated to Mount Agri, which has become a natural symbol of the Anatolian lands, Ordubadi actually brought a new theme and fighting spirit to Azerbaijani poetry. On the one hand, this position is beautifully described in this poem, which is a poetic expression of the entire history of the Turkic peoples.

У статті аналізується суспільно-політична діяльність видатного азербайджанського письменника і просвітителя Мамеда Саїда Ордубаді в його літературно-мистецькій творчості, зокрема поемі «На горі Агрі». Ордубаді займає особливе місце в історії педагогічної думки Азербайджану. Педагогічна спадщина та просвітницькі ідеї письменника й досі відіграють важливу роль у вихованні підростаючого покоління. Тому доцільно розкрити педагогічні ідеї у творчості Мамеда Саїда Ордубаді. Головною ідеєю віршів Ордубаді до Першої російської революції 1905 року була боротьба з культурною відсталістю суспільства, невіглаством і неписьменністю, критика, а також пропаганда науки, освіти й передової культури. Протягом усієї кар’єри єдиною метою М.С. Ордубаді було служити науці та бачити свій народ вільним і щасливим. Привертає увагу вірш, присвячений чудовій горі Агрі між Туреччиною та Нахічеванською областю Азербайджану. Варто зазначити, що вірш називається «Гора Арарат», а слово «Арарат» ужито у вірші лише один раз. Вірмени зазвичай фальсифікують історію і роблять безпідставні твердження, що як географічний район, де розташована гора, так і слово «Арарат», використане замість гори Агрі, історично належать їм. Однак дослідження показують, що назва гори Арарат і долини Арарат (вірм. Ayrarat) не вірменська, вірменською вона називається Арарат Масіс, а вірмени називають гору Агрі більше, ніж гору Масіс. Топонім «Арарат» – біблійна форма давньої державної назви Урарту, що існувала в східних частинах Анатолії в XIII–VI століттях до нашої ери. І це слово перейшло з Біблії у зв’язку з прийняттям християнства вірменами в IV столітті. Саме слово «Урарту» згадується в стародавніх ассірійських джерелах і є назвою країни Урарту. Урарти називали свою країну Бяйнілі, а не Урарту, і мова цієї назви не зрозуміла. За словами відомого історика Г.А. Мелікішвілі, «урарту» (насправді Уріатру) – хурритською мовою, яка разом з урарту має кавказьке походження. Проте вірменська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї [4, с. 27]. На нашу думку, справжня назва цієї чудової гори в Туреччині – гора Агрі. Однак у назві вірша він вирішив поставити назву гори, яка вживалася не в тюркському світі, а в Радянському Союзі. Проте весь дух поеми базується на тюрко-огузській землі, що відображає ідею єдності огузських земель. Поема Ордубаді «Гора Арарат», присвячена горі Агрі, ділиться на три частини. Перша і друга частини вірша складаються з 18 рядків, а третя частина – з 26 рядків. Якщо уважно поглянути на зміст твору, то зрозуміло, що насправді поет поглянув на історію турецького народу мовою поезії й поділив цю історію на три етапи поетичною мовою. Віршем «Гора Арарат», присвяченим горі Агрі, яка стала природним символом анатолійських земель, Ордубаді фактично вніс нову тему й бойовий дух в азербайджанську поезію. Ця позиція чудово описана в поемі, яка є поетичним вираженням усієї історії тюркських народів.