Особливості українських перекладних музичних словників

Abstract

У дослідженні з’ясовано тенденції перекладного музичного словникарства, проаналізовано якісні та кількісні зміни в процесі лексикографічного опрацювання чужомовних термінів, окреслено вектори розвитку музичного словникарства в Україні. Перекладні музикознавчі словники дають матеріал для глибокого розуміння тенденцій музикознавства в сучасних умовах, сприяють збагаченню української термінології та розвитку музикознавства. Проєкт «Словника музичної термінології», створений в Інституті української наукової мови (Київ-Харків, 1930), та «Музичний словник» З. Лиська (Стрий, 1933) стали першими вдалими спробами систематизації музичної лексики української мови. На етапі державотворення наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. українська музична культура входить до світового глобалізаційного контексту як національна своєрідна складова. «Російсько-український словник музичних термінів» В. Іванова, «Короткий тлумачний українсько-російський музичний словник» І. Лень, «Словник іноземних музичних термінів» за редакцією Ж. Хабаль, «Словник іноземних музичних термінів та виразів» В. Павленка, «Короткий італійсько-український словник музичних термінів» О. Кругликової свідчать про значну та глибоку інформативність цих видань, їх важливе практичне значення. У цих словниках спостерігаємо неусталеність українських термінів-відповідників, що виявляється у їх варіативності, громіздкості, непослідовності у творенні похідних, неоднозначності; сучасні словники не позбавлені мовних огріхів, вони виходять малим тиражем. Термінографічна діяльність сприяє унормуванню музичної терміносистеми завдяки можливості відбору з низки синонімів тих термінів, що найкраще відповідають вимогам фахової комунікації. Перекладне музичне словникарство в Україні засвідчує бажання музикознавців охопити весь набутий світовою культурою досвід та осмислити роль українського музичного мистецтва у формуванні культури людства.

The study clarifies the trends of translated musical vocabulary, analyzes the qualitative and quantitative changes in the process of lexicographic elaboration of foreign terms, outlines the vectors of development of musical vocabulary in Ukraine. Explanatory musicological dictionaries provide material for a deep understanding of the trends of musicology in modern conditions, contribute to the enrichment of Ukrainian terminology and the development of musicology. The project "Dictionary of Musical Terminology", created at the Institute of Ukrainian Scientific Language (Kyiv-Kharkiv, 1930), and "Music Dictionary" by Z. Lyska (Stryi, 1933) was the first successful attempt to systematize the musical vocabulary of the Ukrainian language. At the stage of state formation in the late ХХ – early ХХІ century. Ukrainian musical culture is part of the globalization context as a national component. "Russian-Ukrainian Dictionary of Musical Terms" by V. Ivanov, "Short Explanatory Ukrainian-Russian Musical Dictionary" by I. Len, "Dictionary of Foreign Musical Terms" edited by J. Khabal, "Dictionary of Foreign Musical Terms and Expressions" by V. Pavlenko, " A Short Italian-Ukrainian Dictionary of Musical Terms ”by O. Kruglykova testifies to the significant and deeply informative nature of these publications, their important practical significance. In these dictionaries we observe the instability of Ukrainian terms-equivalents, which is manifested in their variability, cumbersomeness, inconsistency in the creation of derivatives, ambiguity; modern dictionaries are not without language flaws, they are published in small numbers. Terminographic activity contributes to the normalization of the musical terminology system due to the possibility of selecting from a number of synonyms those terms that best meet the requirements of professional communication. Translated musical vocabulary in Ukraine testifies to the desire of musicologists to cover all the experience gained by world culture and to understand the role of Ukrainian musical art in shaping the culture of mankind.