Нерозчленовані суб’єктно-об’єктні структури у сфері актантної функціональності

Abstract

У статті охарактеризовано семантику суб’єктних рефлексивів, співвідносних з незворотними дієсловами. Розглянуто сутність категорії актантного розподілу семантики. Проаналізовано суб’єктні зворотні дієслова, які належать до різних синтаксичних структур, з урахуванням функційних особливостей їхнього актантного оточення. Визначено, що досліджувані дієслова переважно характеризують відношення, які відображають взаємодію синтаксично нерозчленованих актантів, імплікованих у синтаксичному суб’єкті. Установлено, що базові дієслова вказують на вплив субʼєкта на обʼєкт, їм властива двовалентна (субʼєктно-обʼєктна) структура розмежувального типу: генеративний підмет (субʼєкт) і акумулятивний додаток (обʼєкт). Виявлено, що власне-зворотні та рефлексивно-посесивні рефлексиви зумовлюють синтаксично нерозчленовані актанти, імпліковані у синтаксичному суб’єкті, який має гібридну (генеративно-акумулятивну) характеристику. Зазначено, що в рефлексивно-посесивних зворотних дієсловах уявлення про об’єкт є частково погашеним, тому такі рефлексиви перебувають на перетині різних семантичних типів: дієслів, які зумовлюють імпліцитні субʼєктно-субʼєктні відношення та дієслів з потенційно виреженими субʼєктно-субʼєктними відношеннями. Визначено, що реципрокальні дієслова вказують на генеративно-генеративні відношення учасників, кожен з яких є одночасно і суб‘єктом дії, і предметом, який піддається дії (об‘єктом). Абсолютивні дієслова демонструють потенційно виражені субʼєктно-обʼєктні відношення. Установлено, що серед суб’єктних зворотних дієслів лише в автокаузативах нерозчленовані суб’єктно-обєктні структури не представлено. Ця особливість зближує їх з декаузативами. Запропоновано поширити методику аналізу на об’єктні зворотні дієслова з метою систематичного опрацювання теорії рефлексивів та їхньої класифікації залежно від семантичної функції постфікса, визначення місця зворотних дієслів у загальній семантичній категорії актантного розподілу семантики дієслова.

The article describes the semantics of subjective reflexives related to irreversible verbs. The essence of the category of actant distribution of semantics is considered. Subjective inverse verbs belonging to different syntactic structures are analyzed, taking into account the functional features of their actant environment. It is determined that the studied verbs mainly characterize the relations that reflect the interaction of syntactically disjointed actants implied in the syntactic subject. It has been found that basic verbs indicate the influence of the subject on the object, they are characterized by a bivalent (subject-object) structure of the delimiting type: generative subject (subject) and accumulative appendix (object). The study demonstrated proper-inverse and reflexive-possessive reflexes cause syntactically indivisible actants, implied in the syntactic subject, which has a hybrid (generative-accumulative) characteristic. The notion of object in reflexive- possessive inverse verbs is partially extinguished, so such reflexives are at the intersection of different semantic types: verbs that imply implicit subject-subject relations and verbs using cutout subjects. Reciprocal verbs indicate the generative relations of the participants, each of which is both a subject of action and an object that is subject to action (object). Absolute verbs demonstrate potentially expressed subject-object relations. The results indicate that undivided subject-object structures (among subjective inverse verbs) are not represented only in autocausatives. This feature brings them closer to decausatives. The author proposes to extend the method of analysis to object inverse verbs in order to systematically study the theory of reflexives and their classification depending on the semantic function of the postfix, determining the place of inverse verbs in the general semantic category of actant distribution of verb semantics.