Засоби вербальної репрезентації міського простору в романі Т. Драйзера “Sister Carrie”

Abstract

Статтю присвячено дослідженню вербальних рефлексій простору Великого Міста у романі Т. Драйзера «Sister Carry» як такого, що в художній формі відображає реалій процесу урбанізації в США наприкінці 19 століття. Твір розглядається крізь призму американського «міського роману» та так зв. «чикагської літератури». Основну увагу у розвідці зосереджено на Чикаго і Нью-Йорку як основних «містах століття» у становленні новій історії американської цивілізації. З опорою на принципи «гуманітарної географії», яка вивчає різні способи уявлення та інтерпретації земних просторів у людській діяльності, включаючи уявну (ментальну) діяльність, ці топооб’єкти аналізуються у двоєдиній функції: як тло твору, на якому розгортаються соціальні історії персонажів роману, та як самостійні естетичні сутності. Простір цих міст інтерпретується у статті з урахуванням закладених у них соціологічних кодів, які проектуються на реалії буття героїв та визначають їх психологічні стани; місто інформує про кожен аспект життя персонажів, які ідентифікують один одного через нього. Значна увага при художньому освоєнні простору Великого Міста на вербальному рівні – як пріоритетним – приділяється лексичним засобам, таким як власні назви на позначення міст, їх районів, а також урбаноніми і мікроурбононіми, що номінують більш дрібні лінійні і точкові внутрішньоміські об’єкти. У якості головного маркеру і одиниці виміру міського простору в статті розглядаються назви вулиць, а також розташовані на них знакові об’єкти міської забудови і громадські простори, що є соціологічно й аксіологічно забарвленими. У статті виявлено та проаналізовано загальні іменники, що широко використовуються у романі на позначення міст та об’єктів міської інфраструктури, а також специфічних рис міського пейзажу (залюдненість, освітленість, кольористична гама, рух людей і рух транспорту). Заакцентовано низку слів-активаторів, у тому числі й з метафоричним значенням, що забезпечують цілісне сприйняття Великого Міста, увиразнюють особливості його забудови, концептуалізують як простір досягнення Американської мрії.

The article is devoted to the study of the verbal spatial reflections of the Big City in T. Dreiser's novel "Sister Carry" that artistically reflects the realities of the urbanization process in the United States at the end of the 19th century. The work is viewed through the alembic of the American "urban novel" and the so-called "Chicago literature". Chicago and New York as the main "cities of the century" in the formation of new history of American civilization are the main focus of the study. "Humanitarian geography" principles, studying various ways of representing and interpreting earthly spaces in human activity, including mental (mental) activity, were conductive to the analyzation of these topographic objects in a dual function: both as the background of the work, which unfolds the social stories of the characters, and as independent aesthetic entities. The space interpretation of these cities considers the sociological codes embedded in them, which are projected on the realities of the heroes' existence and determine their psychological states; the city informs about every aspect of the life of the characters who identify each other through it. A considerable attention in art mastering the space of the Big City at the verbal level is given to priority lexical means, such as proper names to denote cities, their districts, as well as urbanonyms and microurbononyms that nominate smaller linear and point inner-city objects. The names of streets, as well as the landmarks of urban construction located on them and public spaces that are sociologically and axiologically colored are the main marker and measurement unit of urban space in the article. Common nouns widely used in the novel to denote cities and urban infrastructure, as well as specific features of the urban landscape (population, lighting, color scheme, movement of people and traffic) were identified and analyzed in the article. A number of activator words are emphasized, including those with metaphorical meaning, which contribute to a holistic perception of the Big City, lay stress on the peculiarities of its construction, and conceptualize it as a space for achieving the American dream.