Лінгвоісторіографічний аспект дослідження дискурсу в сучасному мовознавстві

Abstract

У статті розглянуто в лінгвоісторіографічному аспекті сукупність досліджень основних характеристик дискурсу, авторами яких є мовознавці кінця XX – поч. ХХІ ст., а також погляди мовознавців на питання визначення поняття дискурсу, його еволюції, розвитку та перспективи подальших досліджень в лінгвістиці та яке значення мали їхні праці для розв’язання актуальних проблем дискурсу в мовознавстві, оскільки багатозначність терміна «дискурс» і дискурсійність проблем, пов’язаних з дослідженням основних характеристик зумовлено новизною і не розробленістю дискурсології як галузі мовознавства. В дослідженні виявлено, що трактування поняття «дискурс» зазнали множинних змін з моменту введення терміну у вживання. Так, розбіжності у деяких поглядах лінгвістів на дискурс і текст призвели до віддалення аналізу дискурсу від лінгвістики. Дискурс визначається як широке поняття, комунікативне явище, що містить у собі також соціальне значення, яке дає уявлення про учасників комунікації. У результаті розвідки також визначено, що у 70-і рр. ХХ ст. – терміни дискурсу і тексту ототожнювалися. Дискурс розглядався й на підставі тексту у контексті фонових чинників, занурених у життя, як вербальне представлення комунікативної події. У статті також окреслені тенденції розмежування дискурсу і тексту чому у 80-ті рр. ХХ ст. сприяли концепції Е. Бенвеніста, Т. ван Дейка, ін. [3], [4]. У результаті розвідки визначено, що лінгвісти виділяють визначальні риси дискурсу як комунікативної ситуації, а саме контекстуальність, особистісність дискурсу, процесуальність, структура дискурсу, що є замкненою, а відкрита лише є інформація тексту. Практично не розробленою проблемою дискурсології є категорійний аспект дискурсу. Отже, основні характеристики дискурсу в мовознавстві в лінгвоісторичному аспекті які не є достатньо висвітленими мають багато дискусійних питань, а розвиток та перспективи подальших досліджень дискурсу в лінгвістиці мають велике теоретичне та прикладне значення.

The article considers in the linguistic-historiographical aspect a set of studies of the main characteristics of discourse, the authors of which are linguists of the late XX – early XXI century, as well as the views of linguists on the definition of discourse, its evolution, development and prospects for further research in linguistics and how important their work was to solve current problems of discourse in linguistics, because the ambiguity of the term "discourse" and the discursiveness of the problems associated with the study of basic characteristics due to the novelty and underdevelopment of discourse as a branch of linguistics. The study found that the interpretation of the concept of "discourse" has undergone multiple changes since the introduction of the term in use. Thus, differences in some views of linguists on discourse and text have led to the removal of discourse analysis from linguistics. Discourse is defined as a broad concept, a communicative phenomenon that also contains social significance, which gives an idea of the participants in communication. As a result of research it was also determined that in the 70s the terms of discourse and text were identified. The discourse was considered on the basis of the text in the context of background factors immersed in life, as a verbal representation of a communicative event. The article also outlines the tendencies to distinguish between discourse and text why in the 80s of the twentieth century. As a result of the research it was determined that linguists distinguish the defining features of discourse as a communicative situation, namely contextuality, personality of discourse, structure of discourse, which is closed, and only information of the text is open. The categorical aspect of discourse is a practically undeveloped problem of discourse scholars. Thus, the main characteristics of discourse in linguistics in the linguistic-historical aspect, which are not sufficiently covered, have many controversial issues, and the development and prospects of further research on discourse in linguistics are of great theoretical and applied importance.