On the issue of interaction of linguistic regional studies and translation theory and practice

Abstract

The article has been devoted to the interaction of translation studies and linguistic regional studies on the modern stage of philological science development. In the focus of the article there are problems of rendering realia in translating artisic texts from English into Ukrainian. The research has been performed on the basis of the novel by Joseph Heller "Catch–22". The realia of political and cultural life have been picked out to form the sampling for the liguistic analysis on the initial stage of the research. The realia are interpreted in the research as notions and objects which reflect the peculiarities of cultural, political and social life, and national self-identity. The realia, politically, socially and culturally biased words have been studied as linguistic and cultural symbols, charged by certain mentality and expressiveness. The topic of the research is up-to-date in the paradigm of both regional studies, intercultural communication and translation studies. The multidisciplinary character of the research contributes to its relevance in modern linguistics and philology. The semantic potential of the realia under investigation is realized simultaneously on linguistic, extralinguistic and cultural levels. Being associated with the author's background knowledge, competence and professiency words-realia and their translation equivalents are relevant for the assessment of artistic translation in general. Thus, it has been resumed that adequate rendering of cultural peculiarities is essential for faithful translation for the purposes of regional stidies. According to the findings the most productive translation devices are: approximate translation, semantic development, different types of replacements and compensations. The perspective is seen in further investigation of the issue of rendering culture peculiarities under the circumstances of the dialogue of langauges and cultures regarding the typological linguistic discrepancies in the translational aspect.

Статтю було присвячено взаємозв'язку лінгвокраїнознавства та перекладознавства на сучасному етапі розвитку філологічної науки. У роботі висвітлено проблеми відтворення реалій у перекладі художнього тексту з англійської мови українською. Дослідження провадилось на матеріалі роману Джозефа Хеллера «Catch–22». Реалії політичного та культурного життя було обрано для формування вибірки для лінгвістичного аналізу на попередньому етапі дослідження. У роботі реалії тлумачаться як поняття та предмети, що віддзеркалюють особливості політичного та суспільного життя та національну самобутність різних народів. Реалії, політично, культурно та етнічно забарвлені слова, вивчаються як мовні та культурні символи, навантажені певною ментальністю та експресивністю. Тема дослідження є актуальною і на часі у парадигмі країнознавства, міжкультурної комунікації та перекладознавства. Мультидисциплінарний характер дослідження підтверджує його релевантінсть для сучасноого мовознавства та філології. Семантичний потенціал досліджуваних реалій реалізується одночасно на лінгвістичному, екстралінгвістичному та культурному рівнях. Оскільки слова-реалії асоціюються з фоновими знаннями перекладача, компетентністю і професіоналізмом підбір перекладних еквівалентів є важливим для оцінювання якості перекладу. Отже, було зроблено висновок про важливість адекватного відтворення культурних особливостей для достовірного перекладу відповідно до завдань країнознавства. За результатами дослідження визначено найбільш продуктивними такі перекладацькі прийоми, як наближений переклад, прийом семантичного розвитку, різні типи замін і компенсацій. Перспектива вбачається у подальшому дослідженні питання про відтворення культурних особливостей в умовах діалогу мов і культур із урахуванням типологічних розбіжностей мов у аспекті перекладу.