Конституційно-правовий статус британського монарха

Abstract

У статті досліджено питання сутності конституційно-правового статусу монарха Великої Британії. Зазначено, конституційний досвід Великої Британії є унікальним. Ця країна має чи не найдавнішу конституційну історію та практику. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що починаючи з ХVII ст. роль монарха в державному управлінні постійно змінювалася шляхом перманентного скорочення повноважень королівської влади. Внаслідок прийняття в 1689 р. Парламентом Білля про права та в 1701 р. Акта про устрій, в Англії відбулася юридична фіксація відходу від абсолютизму і остаточне закріплення конституційної монархії. У статті ставиться за мету дослідити основні аспекти конституційно-правового статусу британського монарха. Зазначено, що нині монарх є главою держави і формальним джерелом суверенної влади, а також виступає символом єдності нації і гарантом державної спадкоємності та стабільності в суспільстві. У Великобританії переважна більшість повноважень глави держави здійснюється іншими органами, насамперед урядом і його главою, тому можемо констатувати, що реальні владні повноваження монарха в Великобританії в значній мірі обмежені. Протягом епохи правління Єлизавети ІІ, котра померла в 2022 році, монархія більше розглядалась як символічний інститут, що уособлював єдиний британський народ. Згодом до влади прийшов старший син покійної королеви Великої Британії – 73-річний Чарльз. Він став новим монархом і отримав титул короля. У результаті дослідження автори доходять до висновку, що Монарх визнається джерелом суверенної влади, символом єдності нації та головою англіканської та пресвітеріанської церков. У зв’язку з тим, що Монарх – фігура політично нейтральна, він виступає як гарант стабільності у державі та суспільстві. При цьому, хоча монарх і входить до складу парламенту, в англійській правовій доктрині прийнято ставити главу держави на перше місце в системі вищих органів державної влади.

The article examines the issue of the essence of the constitutional and legal status of the monarch of Great Britain. It is noted that the constitutional experience of Great Britain is unique. This country has almost the oldest constitutional history and practice.The relevance of the research topic is due to the fact that starting from the 17th century the role of the monarch in state administration was constantly changing by permanently reducing the powers of the royal power As a result of the adoption by the Parliament of the Bill of Rights in 1689 and the Act of Organization in 1701, the departure from absolutism and the final establishment of the constitutional monarchy were legally fixed in England.The article aims to investigate the main aspects of the constitutional and legal status of the British monarchIt is noted that today the monarch is the head of state and the formal source of sovereign power, and also acts as a symbol of the unity of the nation and the guarantor of state continuity and stability in society. In Great Britain, the vast majority of the powers of the head of state are exercised by other bodies, primarily the government and its head, so we can state that the real powers of the monarch in Great Britain are largely limited.During the reign of Elizabeth II, who will die in 2022, the monarchy was seen more as a symbolic institution representing the united British people. Later, the Eldest son of the late Queen of Great Britain – 73-year-old Charles – came to power. He became the new monarch and received the title of king.As a result of the research, the authors come to the conclusion that the Monarch is recognized as the source of sovereign power, a symbol of the unity of the nation, and the head of the Anglican and Presbyterian churches. Due to the fact that the Monarch is a politically neutral figure, he acts as a guarantor of stability in the state and society. At the same time, although the monarch is part of the parliament, in English legal doctrine it is customary to put the head of state in the first place in the system of higher state authorities.