Обмеження права на доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану

Abstract

Стаття 64 Конституції України визначає перелік прав і свобод людини, які можуть бути обмежені в умовах воєнного стану задля захисту національної безпеки та територіальної цілісності України, до переліку яких відноситься і право на доступ до інформації. Це положення кореспондується з частиною 3 статті 34 Конституції України, частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Через військову агресію російської федерації проти України поширення інформації щодо діяльності органів державної влади, їхніх працівників, в тому числі щодо судів та органів системи правосуддя, може становити загрозу їх життю та здоров’ю, спричиняти скоєння злочини та бути загрозою національній безпеці, а тому може під-лягати обмеженню в силу закону. В статті досліджуються підстави, умови обмеження права на доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану, особлива увага приділена питанню обмеження доступу до публічної інформації, що знаходиться в розпорядженні судів, Державної судової адміністрації України. Авторами проаналізовані статистичні дані щодо кількості поданих запитів на отримання публічної інформації, випадки подання скарг на неправомірні дії розпорядників публічної інформації при розгляді запитів з моменту запровадження на території України воєнного стану. В статті доводиться, що оскільки Законом України «Про правовий режим воєнного стану» не передбачено прямої можливості встановлювати будь-які заборони чи обмеження щодо виконання обов’язків розпорядників з розгляду запитів чи оприлюднення публічної інформації, при вирішенні питання щодо обмеження чи надання доступу до тієї чи іншої інформації в умовах воєнного стану зберігається необхідність дотримання відповідного балансу між захищеним інтересом конкретної особи та суспільними інтересами, застосування так званого «трискладового тесту». В статті досліджується також можливість обмеження в період воєнного стану поширення інформації з обмеженим доступом, яка є суспільно необхідною, коли право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Article 64 of the Constitution of Ukraine defines a list of human rights and freedoms that may be restricted under martial law to protect the national security and territorial integrity of Ukraine, including the right to access information. This provision corresponds to Part 3 of Article 34 of the Constitution of Ukraine, Part 1 of Article 8 of the Law of Ukraine «On the Legal Regime of Martial Law».Due to the military aggression of the Russian Federation against Ukraine, the dissemination of information about the activities of state authorities and their employees, including courts and justice system bodies, can impose a threat to their life and health, cause crimes to be committed and be a threat to national security, and therefore can subject to restrictions by law.The article examines the grounds and conditions for restricting the right to access the public information under martial law; special attention is paid to the issue of restricting access to public information at the disposal of the courts and the State Judicial Administration of Ukraine.The author analyzed statistical data on the number of submitted requests for obtaining public information, cases of filing complaints about illegal actions of managers of public information when considering requests since the introduction of martial law on the territory of Ukraine.The article proves that since the Law of Ukraine «On the Legal Regime of Martial Law» does not provide for a direct possibility to establish any prohibitions or restrictions on the fulfillment of the duties of managers in considering requests or disclosing public information, when deciding the issue of limiting or providing access to that or other information in the conditions of martial law, the need to maintain an appropriate balance between the protected interest of a specific person and public interests and the application of the established practices to approve the request remain.The article also explores the possibility of restricting the dissemination of restricted information during martial law, which is socially necessary, when the public’s right to know this information outweighs the potential harm from its dissemination.