Кореферентні співвідношення субстантивних нерозкладних словосполучень в аспекті ономасіології та номінації

Abstract

У статті комплексно проаналізовано кореферентні співвідношення субстантивних синтаксично зв’язаних словосполучень в ономасіологічному та номінативному аспектах, запропоновано новий підхід до проблеми синтаксичної зв’язності компонентів речення з позиції теорії синтаксичної номінації й ономасіології. Розгляд проблеми кореферентності у синтаксичному аспекті дав змогу проаналізувати кореферентні співвідношення, враховуючи не лише референційну, але й функціональну тотожність мовних засобів, що вживаються в синтаксичних позиціях різних членів речення. В основі кореферентності мовних одиниць лежить відношення функціональної еквівалентності та взаємосубституції. Кореферентна співвідносність мовних засобів пов’язана з вивченням семантики синтаксичних одиниць у денотативно-референційному аспекті, що дає змогу розмежувати “власне денотативне значення” і “лінгвістичну семантику”, які й формують інформативну завершеність і достатність, загальний інформативно-комунікативний смисл тієї чи іншої мовної одиниці. При кореферентній номінації враховують ономасіологічні характеристики номінативних знаків як ідентифікувальних, дейктичних тощо. Співвідносні номінації вживаються в ролі репрезентації, індивідуалізації та кваліфікації спільного денотата (референта). Важливою проблемою при лінгвістичній інтерпретації кореферентності було і залишається питання про роль автосемантичних та синсемантичних засобів у номінації, про роль дейктичних слів (маркерів) як одного з різновидів кореферентного номінування. У плані кореферентності особливо актуальною вважаємо проблему синтаксично зв’язаних словосполучень, еквівалентних з однослівними та неоднослівним найменуваннями в українській мові. Для з’ясування цієї проблеми важливо врахувати референційні аспекти семантики словесних знаків. Важливими семантичними процесами, що сприяють синтаксичній зв’язаності номінативних знаків сполученнєвого типу є синсемантичність окремих повнозначних слів та їх інформативна недостатність у плані номінації. Кореферентність нерозкладних словосполучень засвідчує трансформацію синтаксичних зв’язків у структурі речення й утворення складних (трикомпонентних) утворень, в яких вільне словосполучення займає позицію одного (залежного) компонента.

The article comprehensively analyzes the coreferential interrelations of substantive syntactically related phrases in onomasiological and nominative aspects, proposes a new approach to the problem of syntactic connectivity of sentence components from the standpoint of the theory of syntactic nomination and onomasiology. Examination of the problem of co-referentiality in the syntactic aspect made it possible to analyze co-referential interrelations, taking into account not only the referential but also the functional identity of linguistic means used in the syntactic positions of different members of the sentence. The co-referential correlation of linguistic means is connected with the study of the semantics and syntactic units in the denotative-referential aspect, which allows to distinguish between "proper denotative meaning" and "linguistic semantics", which form informative completeness and sufficiency, general informative-communicative meaning units. The co-referential nomination takes into account the onomasiological characteristics of nominative signs as identifying, deictic, etc. Correlative nominations are used in the role of representation, individualization and qualification of the common denotation (referent). In terms of co-referentiality, we consider the problem of syntactically related phrases equivalent to monosyllabic and non-verbal nouns in the Ukrainian language to be especially relevant. To understand this problem, it is important to consider the reference aspects of the semantics of verbal signs. Important semantic processes that contribute to the syntactic coherence of nominative signs of the conjunctive type are the synsemanticity of individual full words and their informative insufficiency in terms of nomination. The co-referentiality of indecomposable phrases testifies to the transformation of syntactic connections in the sentence structure and the formation of complex (three-component) formations, in which a free phrase occupies the position of one (dependent) component.