Поетика хронотопу в контексті жанротворення та образотворення (на матеріалі новел О. Довженка та М. Хвильового)

Abstract

У статті досліджено поетикальні особливості хронотопу в контексті жанротворення та образотворення на матеріалі однаково названих новел «Мати» О. Довженка та М. Хвильового. У результаті дослідження з’ясовано, що хронотоп виняткової події – факт загибелі матерів, – покладений в основу творів, сприяв оформленню текстів у жанр новели. Твір О. Довженка визначає своєрідна композиційна будова, зумовлена жанровими ознаками кіносценарію. Доведено, що новели О. Довженка та М. Хвильового є психологічними, засобами психологічного аналізу, за допомогою яких автори майстерно проникають у глибини людської сутності, відтворюючи внутрішній стан матерів, є градація, ретроспекція, антиципація, уривчастість оповіді, риторичні питання, поєднання діалого-монологічного мовлення з потоком думок матерів в останні хвилини перед смертю. Онтологічне навантаження творів письменників реалізується через темпоральний концепт «мить», пов’язаний з проблемою вибору, який заганяє героїнь у глухий кут, паралізує логічне мислення, спричинюючи біфуркацію (роздвоєння) їхнього душевного стану. З’ясовано, що возвеличення героїчного вчинку матерів, зображення жертовності як важливої аксіологічної домінанти людської екзистенції дає можливості говорити про міфопоетичний хронотоп, у контексті якого розкривається архитипічна складова образу матері в новелах письменників. Глибоко драматичні епізоди новел подаються О. Довженком та М. Хвильовим у взаємозв’язку з міфопоетичним хронотопом, в якому час та простір стають нерозривною єдністю, створюючи новий вимір, ознаками якого є небуття та вічність. Набуваючи всеосяжного значення та узагальненого смислу, архетип матері в аналізованих однойменних творах певною мірою трансформується в образ України-матері, яка в період Першої та Другої світових воєн зазнала багато людських втрат.

The article focuses on the poetic features of the chronotope in the context of genre creation and imagine formation on the material of the equally named short stories «Mother» by O. Dovzhenko and M. Khvylovy. The study found that the chronotope of an exceptional event – the death of mothers – was the basis of the works, and it contributed to the design of texts in the genre of short stories. O. Dovzhenko's work is determined by a peculiar compositional structure due to the genre features of the screenplay. It is proved that O. Dovzhenko's and M. Khvylovy's short stories are psychological. Psychological analysis tools help the authors to skillfully penetrate into the depths of the human essence, reproducing the inner state of mothers. They are gradation, retrospection, anticipation, fragmentary narrative, rhetorical questions, a combination of dialogue and monologue speech with the flow of thoughts of mothers in the last minutes before death. The ontological workload of writers' works is realized through the temporal concept of «moment» and it is connected with the problem of choice. It drives the heroines into a dead end, paralyzes logical thinking, causing bifurcation (bifurcation) of their mental state. It was found that the glorification of the heroic deed of mothers, the image of sacrifice as an important axiological dominant of human existence makes it possible to speak of a mythopoetic chronotope. In its context, the archetypal component of the image of the mother in the short stories of writers is revealed. Deeply dramatic episodes of short stories are presented by O. Dovzhenko and M. Khvylovy in connection with the mythopoetic chronotope. In this connection, time and space become an inseparable unity, they create a new dimension, the signs of which are non-existence and eternity. The archetype of the mother in the analyzed works acquires a comprehensive meaning and generalized meaning and it is transformed into the image of Ukraine-mother, which suffered many human losses during the First and Second World Wars.