Вербалізація лексеми ‘людина’ в мовному просторі роману «Вогнем і мечем» Генрика Сенкевича

Abstract

Стаття продовжує цикл наукових досліджень індивідуального стилю польського письменника Генрика Сенкевича на основі концептуального аналізу. Враховано особливості жанру історичного роману та специфіку побудови аналогічних художніх творів. Звернена увага на історико-політичні і суспільно-економічні події, описані в творі «Вогнем і мечем», що демонструють реалії відображеної епохи та ввібрали в себе ознаки двох літературних напрямів: романтизму й реалізму. У першій частині славетної трилогії лауреата Нобелівської премії деталізовано майстерні й колоритні епізоди подій українсько-польської війни 1648–1657 років на тлі кохання двох головних героїв. Концептуальний підхід до зображення художніх персонажів дозволив письменнику представити людину як рушійну силу історії, глибше розкрити індивідуальний світ кожного зображуваного суб’єкта, а трансформація художніх образів допомагає читачеві побачити епоху зсередини. Вказано на різноманітність авторських мовних зображальних засобів на позначення лексеми ‘людина’. Г. Сенкевич захоплюється польським військом, возвеличує шляхту, показує долі польського шляхтича Яна Скшетуського і молодої князівни Олени в нерозривному зв’язку із запеклою війною між Річчю Посполитою й Україною, охопленою народними повстаннями. На першому плані роману «Вогнем і мечем» – ідея расової винятковості шляхтичів Речі Посполитої, що набула популярності в XVI–XIX століттях. Акцентовано увагу на підборі авторських мовних засобів для зображення героїв, що демонструє особливості індивідуального стилю. Серед численних персонажів роману привертає увагу постать козацького гетьмана Богдана Хмельницького, роль якого в історії України є визначальною. Образи ж українців забарвлені в суб’єктивне авторське трактування та конотують негативне ставлення, що й до сьогоднішнього дня викликає ряд суперечок та дискусій в наукових колах істориків, соціологів, політиків. Колоритність жіночих образів в романі свідчить про письменницьку майстерність та глибокий психологізм. Антитеза, використана Г. Сенкевичем у зображенні Олени й Горпини, ще раз демонструє авторське ставлення до зображуваних подій. Концептуальний погляд дозволяє простежити і з’ясувати співвідношення між історичною правдою та художнім вимислом у змалюванні історичних постатей жінок.

The article is the next work in the series of scientific researches of the individual style of Polish writer Henrik Senkevich based on the conceptual analysis. Specific features of the genre of historical novel and the composition of the works have been taken into account. The considerable attention has been drawn to historical and political, social and economic events that are described in the novel. They demonstrate the reality of the period and include the features of two literary styles: romanticism and realism. In the first part of the trilogy the Nobel laureate detailes skillful and colorful events of Ukrainian and Polish war of 1648–1657 against the background of romance between two main heroes. The conceptual approach to depict literary characters helps the writer describe a man like a motive force of the history, demonstrate deeper reveal of the individual world of every character, as well as the transformation of the literary images favour readers to watch the epoch from the inside. The variety of authorial pictorial instruments to denote the lexeme ‘man’ has been indicated. H. Senkevich is absorbed by the Polish army, praises nobility, and describes the destinies of the Polish nobleman Jan Scshetuskyi and young princess Olena in indissoluble bond during the desperate war between Polish-Lithuanian Commonwealth and Ukraine with popular rebellion. In the forefront of the novel ‘With Fire and Sward’ the idea of race exclusivity of the noble men of Polish-Lithuanian Commonwealth has been shown. The idea was popular in the 16th-19th centuries. It is the use of authorial lingual instruments to depict the characters that demonstrates the specific features of the individual style. Among a number of characters of the novel the figure of the Cossack hetman Bohdan Khmelnitsky having a prominent role in the history of Ukraine attracts the reader’s attention. But images of Ukrainians are described with subjective authorial interpretation and demonstrate the negative treatment. Up to the present days it has been provoking debates among historians, sociologist and politicians. In the novel the richness of colouring of female characters assures the writer’s skillfulness and deep psychologism. The antithesis, used by H. Senkevich when he depicts Olena and Horpyna, proves the author’s attitude to the described events. The conceptual approach helps trace, watch and establish the correlation between the historical truth and literary fiction while depicting historical images of women.