Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61611
Назва: Звукопоетика як елемент етноестетики народнопісенного тексту
Інші назви: Tonepoetics as an element of ethnoaesthetic of folksong text
Автори: Гарасим, Я. І.
Ключові слова: звукопоетика, національна ідентичність, народна пісенність, звуко-ритмічна структура, етноестетика, tonepoetics, national identity, folk song, tone and rhythmic structure, ethnoaesthetics
Дата публікації: 2022
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Гарасим, Я. І. Звукопоетика як елемент етноестетики народнопісенного тексту / Я. І. Гарасим // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2022. – Т. 2, вип. 21. – С. 262–268. – Бібліогр.: с. 268 (17 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/21/part_2/52.pdf
Серія/номер: Закарпатські філологічні студії;
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню звукової організації ритмомелодики українського пісенної традиції, яка відзначається відчутним ступенем етноестетичної якості і може бути простежена на всіх етапах еволюції народнопоетичної тоніки – від еластично гнучкої, здебільшого імпровізованої речитативної форми до щораз більше унормованих поетичних форм, регламентованості рядків та викінченості строф. Формально-стилістичний розгляд пісенного фольклорного матеріалу засвідчує також, що характерні ознаки етнічної самобутності традиційних фоніки і ритміки проявляються на всіх рівнях звукопоетики та репрезентовані у різноманітних жанрових моделях національної уснословесної духовної культури. З’ясовано, що етноестетична якість звукової організації ритмомелодики українського пісенного фольклору простежується впродовж усього розвитку народної поезії від вільнішої речитативної форми до щораз більше впорядкованих поетичних форм, правильності рядків та викінченості строф. Формально-стилістичний аналіз фольклорного матеріалу засвідчує, що характерні ознаки національної самобутності традиційної фоніки проявляються у ритмізованому налаштуванні речитативної метрики, ономатопеїчних засобах евфонізованої звукоструктури, асонансних, консонансних та римових звукових груп. Доведено, що унікальність та неповторність уснословесного стилю пісень можна виявити, розглядаючи фонетичну самобутність апозитивних відношень, розкриваючи мистецьку досконалість послідовного використання дериватологічно модифікованих варіантів слів, з’ясовуючи семантичні тонкощі ідіоетнічних неологізмів та граматично неунормованих новотворів, виявляючи роль різних видів інтонаційних модифікацій та осмислюючи специфіку розгорнутих синтаксичних засобів повторення. Загалом, усі компоненти звукової структури народнопоетичної мови – від простого, невибагливого звуконаслідування до ритмічно ускладнених синтаксичних повторів – виконують важливі стилетворчі функції, впливаючи водночас на формування національної специфіки та етноестетичної унікальності уснословесних пісенних текстів.
The article is devoted to the study of the sound organization of rhythmic melodies of the Ukrainian song tradition, which is marked by a significant degree of ethnoaesthetic quality and can be traced at all stages of the evolution of folk poetry – from elastic flexible, mostly improvised recitative form to verse. Formal and stylistic consideration of the song folklore material also shows that the characteristic features of the ethnic identity of traditional phonics and rhythmics are manifested at all levels of tone poetics and are represented in various genre models of national oral spiritual culture. It was found that the ethno-aesthetic quality of the tone organization of rhythmic melodies of Ukrainian song folklore can be traced throughout the development of folk poetry from a free recitative form to more and more orderly poetic forms, correct lines and complete stanzas. Formal and stylistic analysis of folklore material shows that the characteristic features of the national identity of traditional phonics are manifested in the rhythmic tuning of recitative metrics, onomatopoeic means of euphonic tone structure, assonant, consonant and rhyme sound groups. It is proved that the uniqueness of the oral style of songs can be found by considering the phonetic identity of appositive relations, revealing the artistic perfection of consistent use of derivatologically modified word variants, clarifying the semantic subtleties of idioethnic neologisms, syntactic means of repetition. In general, all components of the tone structure of folk poetry – from simple, unpretentious sound imitation to rhythmically complex syntactic repetitions – perform important stylistic functions, while influencing the formation of national specifics and ethno-aesthetic uniqueness of oral lyrics.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61611
ISSN: 2663-4899
Розташовується у зібраннях:Закарпатські філологічні студії Випуск 21 Том 2 2022

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ЗВУКОПОЕТИКА ЯК ЕЛЕМЕНТ ЕТНОЕСТЕТИКИ.pdf484.68 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.