Моральні засади здійснення адвокатської діяльності: загальні положення

Abstract

У даній статті, враховуючи насамперед специфіку правового статусу адвоката та адвокатської діяльності в цілому, аналізуються сутність моральних засад, а також їх значення в контексті забезпечення незалежності професійної діяльності адвоката. Аргументується позиція, за якою можливість здійснення адвокатської діяльності на належному, високому рівні безпосередньо пов’язана з неухильним дотриманням всіх моральних вимог, які ставляться до адвокатської професії та має безпосередній зв’язок з особистістю адвоката. Кожен адвокат повинен усвідомлювати, що відсутність відповідної кваліфікації та недотримання ним моральних засад має наслідком неможливість забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів осіб, які є найвищою соціальною цінністю в суспільстві. Аналізуються позиції як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, що виділяють ті чи інші аспекти незалежності та професійності діяльності адвоката та їх взаємозв’язок з тими моральними засадами, які ставляться до адвокатури загалом. Робиться висновок, за яким моральні засади є одним із фундаментів забезпечення незалежного правового статусу адвоката, і адвокат повинен виходити з того, що всі засоби та методи адвокатської діяльності, повинні бути не тільки законним, але й мають відповідати моральним засадам суспільства. Звертається увага на те, що адвокат повинен, з одного боку, не забувати про принцип пріоритетності інтересів клієнта, а з іншого – повинен виходити з того, що закон і моральність у його професійній діяльності є вищими за волю його клієнта. Для розкриття обумовлених завдань, а отже, досягнення поставленої мети, автором були застосовані методи, які характерні для правової науки (системно-структурний, формально-догматичний, порівняльно-правовий), а також діалектичний метод пізнання правової дійсності.