Two-component attributive constructions in judicial procedure discourse

Abstract

The article presents the results of research carried out on the basis of the text corpus, which belongs to the legal type of discourse. The object of the study is one of the most frequent phenomena occurred in legal texts – two-component attributive constructions. There is an opinion among linguists that it is their prevalence that contributes to the formation of the main stylistic properties of the genre of legal documentation: conciseness and standardization of means of expression. The goal of the article is to consider the set of statistical, lexical and grammatical features of two-component attributive constructions functioning in the text corpus of legal discourse. The research material was taken from the judicial documents of the Administrative Tribunal of the International Labor Organization (ILO) in the collection “Judgements of the Administrative Tribunal of the International Labor Organization”. The text corpus was limited to 50 thousand tokens. As a result of the study, it was determined that the discourse of legal documents is characterized by four types of twocomponent attributive constructions: qualifying, possessive with compound words as attributes, and constructions with abbreviations of the initial type as attributes – acronyms. Statistical analysis when calculating the frequency of use of attributes and kernels made it possible to identify typical and most frequent representatives in texts. The composition of lexical-semantic groups, which include attributes and kernels of two-component attributive constructions, is determined by the subject matter of the issues considered in judicial documents. The results of quantitative, lexical and grammatical analyzes have led to the conclusion that the only type of such kind of constructions in which one can observe a direct connection between the lexical-semantic groups of attributes and key words and their morphemic-derivational characteristics are the ones (constructions) with nouns in the common case. They include the largest lexical-semantic groups (documents, statutes, procedures; time span; names of organizations, departments, etc.) and the words that have the most commonly used morphological form – without affixes or with the most frequent suffixes: -tion, -ity.

Стаття представляє результати досліджень, що проводяться на основі текстового корпусу, якій відноситься до юридичного типу дискурсу. Об'єктом дослідження є одне з найчастіших явищ, що зустрічаються у правових текстах – двокомпонентні атрибутивні конструкції. Вважається, що саме їхня поширеність сприяє формуванню основних стилістичних властивостей жанру юридичної документації: лаконічності, та стандартизованості засобів вираження. Метою статті є наступне – розглянути сукупність статистичних, лексичних та граматичних особливостей двокомпонентних атрибутивних конструкцій, що зустрічаються у текстових корпусах юридичного дискурсу. Матеріал дослідження було взято із судово-процесуальних документів Адміністративного трибуналу міжнародної Організації Праці (МОП) у збірнику “Judgements of the Administrative Tribunal of the International Labour Organization”. Текстовий корпус було обмежено 50 тис. слововжитків. В результаті проведеного дослідження було визначено, що для дискурсу судово-процесуальних документів характерні чотири типи двокомпонентних атрибутивних конструкцій: кваліфікативні, поссесивні конструкції зі складними словами у ролі атрибутів та конструкції зі скороченнями ініціального типу у ролі атрибутів – акронімами. Статистичний аналіз при підрахунку частоти вживання атрибутів і ядер дав змогу виявити типові та найчастотніші репрезентанти у текстах. Склад лексико-семантичних груп, до яких входять атрибути та ядра двокомпонентних атрибутивних конструкцій, зумовлений тематикою питань, що розглядаються у судово-процесуальних документах. Результати кількісного, лексичного та граматичного аналізів дозволили дійти висновку, що єдиним типом двокомпонентних конструкцій, у якому можна спостерігати безпосередній зв'язок між лексико-семантичними групами атрибутів та опорних слів та їх морфемно-дериваційними характеристиками, є конструкції із іменниками у загальному відмінку. Вони включають найбільші лексико-семантичні групу (документів, статутів, процедур; відрізок часу; назва організацій, відділів та інших.) та слова слова, які мають найчастіше використовувану морфологічну форму – безафіксальну чи з найбільш частотними суфіксами: -tion, -ity.