Паратаксис і гіпотаксис у контексті китайсько-англійського перекладу

Abstract

Статтю присвячено теорії паратаксису та гіпотаксису під час порівняння англо-китайського синтаксису. Мета цієї розвідки – у процесі перекладу дослідити, як паратаксис китайського речення може трансформуватися на гіпотаксис англійського/ українського. Розглядається відмінність англійської/ української та китайської мов в тому, що вони належать до різних сімей, англійська/українська до індоєвропейської мовної сім’ї, а китайська – до сіно-тибетської. Кожна з мов має свої фонетичні, граматичні, синтаксичні, стилістичні, композиційні норми та особливості. І хоча існує немало схожих рис, все ж відмінності більш явні та суттєві. Зазначається, що теорії паратаксису та гіпотаксису присвячено численні розвідки представників структуралістського напрямку в лінгвістиці. Насамперед потрібно згадати про Зелліга Гарріса – дослідника трансформаційної граматики, Сергія Карцевського – представника Празької лінгвістичної школи, Вігго Брьондаля, роботи якого були присвячені теорії глоссематики. Можна зробити висновок, що теорія паратаксису та гіпотаксису не може бути обмежена лише структуралізмом, але має потенціал розвитку в розвідках дослідників різних напрямків. Розглядаються терміни «гіпотаксис» та «паратаксис», де гіпотаксис – це такий спосіб побудови складного речення, коли синтаксичний зв’язок, що поєднує прості речення, виражений експліцитно, шляхом використання формальних, синтаксичних та лексичних засобів: за допомогоюa сполучників, відносних займенників, та інших службових слів, а паратаксис – це такий спосіб побудови складного речення, за якого відсутні формальні засоби зв’язку (сполучники, відносні займенники та інші службові слова), які допомагають встановити логічні зв’язки між простими реченнями у складі складного. Наголошується, що синтаксис китайської мови представлений паратаксистичними відношеннями, зв’язки між реченнями носять семантичний характер, використання єднальних слів зведено до мінімуму – це надає китайському реченню стислого та лаконічного вигляду. Англійська мова навпаки, керується гіпотаксистичними відношеннями, між частинами речення необхідним є використання відповідного єднального слова або будь-якого іншого мовного засобу зв’язку для вираження структурних відношень.

This article is dedicated to the theory of parataxis and hypotaxis in Anglo-Chinese syntax. The purpose of this research is to investigate how the parataxis of a Chinese sentence can be transformed into a hypotaxis of English/ Ukrainian equivalent. The difference between English/Ukrainian and Chinese languages is that they belong to different language families with English/Ukrainian belonging to the Indo-European language family, and Chinese – to Sino-Tibetan. Each of the languages possesses its own phonetic, grammatical, syntactic, stylistic, compositional features. Although there are many similarities, the differences are more obvious and significant for this research. It is noted that the theory of parataxis and hypotaxis is analysed in several investigations of structuralist linguistics. We should mention Zellig Harris – a researcher of transformational grammar, Serhiy Kartsevsky – a representative of the Prague School of Linguistics, Viggo Brondal, whose work was devoted to the theory of glossematics. The theory of parataxis and hypotaxis cannot be limited to structuralism exclusively but has the potential to be developed in various fields. In this article, the terms of ‘hypotaxis’ and ‘parataxis’ are analysed, meaning a way of constructing a complex sentence, when the syntactic connection that combines simple sentences is expressed explicitly through the use of formal, syntactic and lexical means: conjunctions, relative pronouns, and other auxiliary words (hypotaxis), while parataxis means a way of constructing a complex sentence without formal means of communication (conjunctions, relative pronouns and other auxiliary words) that help to establish logical connections between simple sentences in a complex one. It is emphasized that the syntax of the Chinese language is represented by parataxis relations with the connections between sentences being semantic, the use of connecting words is minimized. This gives the Chinese sentence a brief and dry structure. The English language, on the other hand, is guided by hypotaxis relations, when it is necessary to use the appropriate connecting word or any other linguistic means of communication to express structural relations between the word groups in a sentence.