Повість-казка В. Близнеця «Земля світлячків»: дискурс природи, політична алегорія

Abstract

У статті в аспекті екокритики та постколоніального аналізу досліджено повість-казку В. Близнеця «Земля світлячків». Мультидисциплінарний підхід забезпечив виокремлення вагомості дискурсу природи та політичної алегорії. Простежено, що пізнавальний аспект твору зреалізовано не тільки за допомогою інформативного пласту природничого характеру (природничий музей; селекція; спосіб життя різних видів світляків та інших видів тварин; збереження та захист видів, що перебувають на межі зникнення та ін.), а й формуванням екологічних знань (екологічний баланс; взаємозв’язок і співжиття живого та неживого у природі; альтернативні екологічні джерела енергії; повага до природних ресурсів; екологічне лихо як наслідок соціальних катастроф). Доведено, що повість-казка В. Близнеця «Земля світлячків», окрім яскраво вираженого казкового сюжету, має алегоричний характер. У підтексті – політичний, ідеологічний зміст: вторгнення Магави Першого та його печерних приблуд – це загарбницька політика Петра І. Завдячуючи силі гармонійних взаємодій і спільного протистояння лихо зупинено, однак для процесів відновлення у природі потрібен тривалий час. У такий спосіб формується думка про крихкість екологічного балансу та взаємозв’язок причин і наслідків. Політичний підтекст алегоричних образів утверджує ідею національного відродження. Стрижневим композиційним образом є образ світлячків як носіїв живого вогню, що постає як символ перемоги. Виразний імпліцитний смисл політичного характеру вибудовано у творі за допомогою алюзій. Наголошено, що письменник продемонстрував не лише важливість природних взаємодій, а й укорінення, тяглості поколінь і традицій, що передаються віками. Повість-казка «Земля світлячків» наповнена любов’ю до природи, багатством природничої інформації, описами й емоціями, спрямованими на формування емпатії до живого світу й почуття патріотизму.

In the article the fairy tale of V. Bliznets «Land of fireflies» is investigated in the aspect of eco-criticism and post-colonial analysis. A multidisciplinary approach has highlighted the importance of nature's discourse and political allegory. It is traced that the cognitive aspect of the work is realized not only with the help of informative layer of natural character (natural museum; selection; way of life of different kinds of fireflies and other species; conservation and protection of endangered species, etc.), but also with the formation of ecological knowledge (ecological balance; interconnectedness and coexistence of living and non-living things in nature; alternative ecological energy sources; respect for natural resources; ecological disaster as a consequence of social catastrophes). It is proved that the fairy tale of V. Bliznets «Land of Fireflies», in addition to a clearly expressed fairy tale plot, has an allegorical character. The subtext has a political, ideological meaning: the invasion of Magava the First and his cave creatures is the aggressive policy of Peter I. Due to the strength of harmonious interactions and joint confrontation the disaster is stopped, but the recovery process in nature takes a long time. In this way, the idea of the fragility of the ecological balance and the relationship between cause and effect is formed. The political subtext of allegorical images affirms the idea of national revival. The core compositional image is the image of fireflies as carriers of living fire, which appears as a symbol of victory. The expressive implicit meaning of the political nature is built into the work with the help of allusions. It is emphasized that the writer demonstrated not only the importance of natural interactions, but also the rooting, longevity of generations and traditions passed down through the ages. The fairy tale «Land of Fireflies» is full of love to nature, richness of natural information, descriptions and emotions aimed at forming empathy for the living world and a sense of patriotism.