Міжнародний захист осіб похилого віку під час збройних конфліктів

Abstract

У статті проаналізовано норми міжнародно-го гуманітарного права (Конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 р., Коментар до Конвенції 1958 р. тощо) щодо захисту осіб похилого віку. Зазначено, що міжнародне гуманітарне право надає літнім людям захист як членам цивільного населення, оскільки не базується на категоріях осіб і захищає всіх осіб, які не беруть участі у військових діях. Вказано, що положення Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 р. містять норми, що безпосередньо стосуються осіб похилого віку, зокрема щодо створення санітарних і безпечних зон і місцевостей, які дають змогу оберігати від наслідків війни, зокрема й літніх людей; укладення місцевих угод про евакуацію з обложених або оточених зон, у тому числі, осіб похилого віку. Наголошено увагу на питанні щодо ви-значення конкретного віку осіб похилого віку, зазначено, що в коментарі до Четвертої конвенції Конференція утрималася від визначення конкретного віку, вважаючи за краще залишити це питання на розсуд урядів. Приділено увагу питанню щодо випадків порушення прав осіб похилого віку під час збройних конфліктів (заштовхування осіб похилого віку, які не могли бігти, назад у палаючі будинки; жорстоке поводження під час виїзду або в таборах для переміщених осіб; проблеми при реєстрації та отриманні гуманітарної допомоги; страт осіб похилого віку тощо). Зазначено, що літні люди, які стали жертвами збройних конфліктів у багатьох частинах світу, стикаються з серйозними проблемами і перешкодами. Окреслено фактори, що впливають на вразливість літніх людей під час збройних конфліктів (перебування у зонах ведення бойових дій через неможливість евакуації або захисту майна сімʼї; обмежена мобільність; ізольованість; втрата звʼязку із сімʼєю тощо). Акцентовано увагу на проблематиці у цій сфері. Зроблено відповідні висновки.

In the article is was analyzed the provisions of international humanitarian law (Convention (IV) relative to the protection of civilian persons in time of war (1949), Commentary on the Convention (1958) etc.) regarding the protection of the older people It is noted that international humanitarian law provides protection to the older people as members of the civilian population, because it is not based on categories of persons and protects all persons who do not take part in hostilities. It is indicated that the provisions of the Convention (IV) relative to the protection of civilian persons in time of war (1949) contain norms that directly affect the older people, in particular, regarding the creation of sanitary and safe zones and areas that make it possible to protect the older people from the consequences of the war; conclusion of local agreements on evacuation from besieged or surrounded areas, including the older people. Emphasis is placed on the question of determining the specific age of the older people, and it is noted that in the commentary to the Fourth Convention, the Conference refrained from defining a specific age, preferring to leave this issue to the discretion of governments. Attention is paid to the issue of violations of the rights of the older people during armed conflicts (pushing elderly people who could not run back into burning houses; cruel treatment during departure or in camps for displaced persons; problems with registration and receiving humanitarian aid; execution of older people etc.). It is noted that older people who have become victims of armed conflicts in many parts of the world face serious problems and obstacles. Factors affecting the vulnerability of older people during armed conflicts are outlined (being in war zones due to the inability to evacuate or protect family property; limited mobility; isolation; loss of contact with family etc.). Attention is focused on the problems in this area. Appropriate conclusions are drawn.