Типологія метонімійних відношень у структурі непохідних назв частин тіла

Abstract

У статті описано типологію одного з видів семантичних зв’язків, які утворюють смислову структуру багатозначних непохідних назв частин тіла, – метонімійні відношення. Метонімія як тип полісемії виявляється в перенесенні найменувань на основі суміжності (просторової або часової) реалій світу. Вона представлена певними видами зазвичай повторюваних семантичних відношень, на основі яких можна вивести узагальнені формули (моделі) метонімійних зв’язків семем у структурі полісемантів. У семантемах непохідних багатозначних соматизмів виявлено 28 таких метонімійних моделей. Наявність у слів однієї лексико-семантичної групи в первинному значенні низки однакових ознак (родосема, видосеми) сприяє переносу назв слів цієї групи на суміжні реалії та паралельному виникненню лексико-семантичних варіантів. Однак появу нових семем детермінують не лише мовні, а й позамовні чинники, тому не всі слова аналізованої групи мають однакові вторинні значення. Фіксуємо появу ЛСВ за однаковими моделями не тільки в семантичній структурі слів аналізованої групи загалом, а й у межах одного слова (сало 1– 2, сало 1– 3 (2 модель); сало 2 – 4, сало 3 – 4 (8 модель)), синонімів (лице 1 – 4, писок 1 – 3 (3 модель)). Спостерігаємо координованість семантичної деривації та схожість утворення не лише окремих лексико-семантичних варіантів досліджуваних лексем, а й однакову спрямованість семантичної деривації й залежність похідних значень від основного, тотожність смислової структури в семантемах загалом. Так, полісеманти вовна, шерсть і хутро мають по 3 значення, характеризуються ланцюжковою полісемією та аналогічними тематичними моделями, на основі яких розвинулася полісемія (моделі 6, 7). Дві тематичні моделі – “частина тіла → інша частина тіла, на (в) якій вона знаходиться”, “частина тіла → продукт харчування, страва, приготовлені з неї” – відзначаються з-поміж інших найвищою продуктивністю. Більшість тематичних моделей мають досить низьку продуктивність. Так, за 17 з них утворено всього по одному ЛСВ. Однак регулярність окремих метонімійних моделей свідчить про повторюваність встановлюваних у свідомості людей відношень між семемами полісемантів, які належать до тематичної сфери “частини тіла”.

The article describes the typology of a kind of semantic relations which form the notional structure of polysemantic non-derivative names of body parts – metonymic relations. Metonymy as a type of polysemy means transferring of names’ senses due to contiguity (spatial or temporal) of the world’s realia. It is represented by certain types of usually repetitive semantic relations, based on which the generalized formulas (models) of metonymic relations of sememes in the structure of polysemants are derived. In the semantemes of nonderived polysemantic somatisms, 28 of such metonymic models have been identified. The presence of several identical features in the primary meaning of the words of one lexical-semantic group contributes to the transfer of names of the words of this group to related realia and the parallel emergence of lexical-semantic variants. However, the appearance of new sememes is determined not only by linguistic, but also by extralinguistic factors. That is why, not all words of the analyzed group have the same secondary meanings. The appearance of lexical-semantic variants based on the same models is noticed not only in the semantic structure of words of the analyzed group as a whole, but also within one word (salo 1 –2, salo 1 – 3 (2nd model); salo 2 – 4, salo 3 – 4 (8th model)), synonyms (face 1 – 4 , mugg 1 – 3 (3rd model)). We observe the coordination of semantic derivation and similarity of formation of not only separate lexical-semantic variants of the studied sememes, but also the same direction of semantic derivation, dependence of derived meanings on the main meaning, and identity of notional structure in the semantemes in general. Thus, the polysemants wool, pelage, and fur each have 3 meanings, are characterized by chain polysemy and similar thematic models, based on which the polysemy has developed (models 6, 7). The two thematic models – "part of the body → the other part of the body on (in) which it is located", "part of the body → food, dish prepared from it" – are noted among others due to the highest productiveness. Most thematic models have a fairly low productiveness. Thus, for the 17 of them, only one lexical-semantic variant is formed. However, the regularity of certain metonymic models testifies to the recurrence of the relations established in people's minds between the sememes of polysemants which belong to the thematic sphere of the "parts of the body".