Неологізми суспільно-політичної лексики

Abstract

Статтю присвячено аналізові лексико-семантичні процесів творення неологізмів суспільно-політичної лексики. Мова як динамічна система реагує на різні суспільні обставини та історичні події. Такі процеси сприяють виникненню неологізмів. Актуальність дослідження інноваційної лексики зумовлена великою кількістю і частотою її вживання. У роботі розглянуто історію дослідження інноваційної лексики, проаналізовано тлумачення поняття неологізм різних науковців. Аналіз праць багатьох науковців свідчить, що в них відсутня одностайна думка на поняття неологізм. Погляди науковців збігаються у тому, що неологізми можна легко вирізнити з-поміж інших лексичних одиниць завдяки тим поняттям, які виникли недавно. Виокремлено основні критерії, за якими неологізми можна легко вирізнити з-поміж інших лексичних одиниць: 1) неологізми-синоніми до наявних у мові слів; 2) лексеми на позначення нових реалій; 3) неологізми, що розширюють семантику вихідної лексеми; 4) лексеми пасивного фонду лексики, що в певний момент стали активними, наповнивши зміст додатковим значенням. Зібраний фактичний матеріал свідчить, що найчастіше поява суспільно-політичних неологізмів пов’язана зі зміною семантики наявних у мові лексем. Процес розширення семантики усталених лексем найчастіше відбувається за допомогою метафоризації або метонімізації. Це можна простежити на прикладі лексем паляниця, Чорнобаївка, світильник, перепічка тощо. У статті продемонстровано, як явище детермінологізації сприяє розвитку нового переносного значення певного терміна. Цей процес характеризується втратою терміном асоціативних зав’язків із поняттями певної терміносистеми, розвитком нового переносного значення, розширенням можливості поєднуватися з іншими лексемами та переходом в іншу сферу функціонування. Зазначено, що найбільших змін зазнали терміни військо, війна, фронт, бригада. Досліджуваний мовний матеріал засвідчує, що неологізми суспільно-політичної лексики є одним із основних джерел збагачення лексичного фонду сучасної української мови. Переосмислення семантики наявних у мові лексем відбувається за загальномовними законами, які зумовлюють появу нових значень, сферу функціонування, звуження чи розширення семантики. Продуктивність лексико-семантичного способу спричинена тенденціями розвитку сучасної української літературної мови.

The article is devoted to the analysis of lexical and semantic processes of creation of neologisms of socio - political vocabulary. Language as a dynamic system responds to various social circumstances and historical events. Such processes contribute to the emergence of neologisms. The relevance of the study of innovative vocabulary is due to the large number and frequency of its use. The history of research of innovative vocabulary is considered in the work, the interpretation of the concept of neologism of different scientists is analyzed. Analysis of the works of many scholars shows that they lack a unanimous opinion on the concept of neologism. Scholars agree that neologisms can be easily distinguished from other lexical items due to concepts that have emerged recently. The main riteria by which neologisms can be easily distinguished from other lexical units are highlighted: 1) neologisms-synonyms to the words available in the language; 2) lexemes to denote new realities; 3) neologisms that expand the semantics of the original token; 4) lexemes of the passive fund of vocabulary, which at some point became active, filling the content with additional meaning. The collected factual material shows that most often the appearance of socio-political neologisms is associated with a change in the semantics of the lexemes available in the language. The process of expanding the semantics of established tokens often occurs through metaphorization or metonymization. This can be traced to the example of the lexemes palyanytsya, Chornobaivka, lamp, perepichka etc. The article demonstrates how the phenomenon of determinization contributes to the development of a new figurative meaning of a certain term. This process is characterized by the loss of the term associative ties with the concepts of a particular terminology, the development of a new figurative meaning, the expansion of the ability to combine with other tokens and the transition to another area of operation. It is noted that the terms army, war, front, brigade underwent the greatest changes. The studied linguistic material testifies that neologisms of socio-political vocabulary are one of the main sources of enrichment of the lexical fund of the modern Ukrainian language. Rethinking the semantics of existing tokens in the language is based on common laws, which determine the emergence of new meanings, the scope of functioning, narrowing or expanding semantics. The productivity of the lexical-semantic method is caused by the tendencies of development of the modern Ukrainian literary language.