Лексико-синтаксичні повтори в сучасній українській поетичній мові ІІ половини ХХ – початку ХХІ століття

Abstract

У пропонованій статті розглянуто лексико-синтаксичні повтори як засоби увиразнення віршової оповіді. Актуальність вивчення названого стилістичного прийому зумовлена фрагментарністю й епізодичністю його розгляду в сучасній українській лінгвостилістиці. Мета дослідження – визначити різновиди лексико-синтаксичних повторів і з’ясувати особливості їх реалізації у тканині українського поетичного тексту ІІ половини ХХ – початку ХХІ століття. Дослідники доходять висновку, що визначальну функцію в організації текстового простору вірша виконують лексико-синтаксичні повтори слів і словосполучень – анадиплосис, просаподосис, подвоєння. Анадиплосис (здвоювання, підхоплення, стик) як контактний повтор виступає засобом поелементного введення нової інформації. Це додатково зміцнює смислові зв’язки між віршовими рядками, що сприяє впотужненню внутрішньотекстової когезії. Оскільки раніше в науковій літературі йшлося про анадиплосис тільки як повтор слова в межах сусідніх віршових рядків, то зафіксовані зразки його реалізації в українських поетичних текстах досліджуваного періоду засвідчують розширення потенційних можливостей функціювання цієї стилістичної фігури. Українські митці вводять різновиди дистантного повтору – просаподосису (кіклос, кільце) – в поетичний текст для виділення суб’єкта мовлення, посилення інтенсивності вияву ознаки, тривалості інтелектуальної дії. Він маніфестує структуротвірні й смислотвірні потенції й уможливлює збільшення художньо-естетичної цінності висловленого віршовим текстом. Подвоєння (повторення) – найпростіший лексико-синтаксичний засіб, зреалізований у текстах української поезії досліджуваного періоду і як контактний, і як дистантний повтор. Така стилістична фігура має важливе стилістичне значення для впорядкування віршового полотна: зареєстрована величезна кількість зразків подвоєння свідчить про високу активність його вживання, а також значну продуктивність в експресивізації та інтенсифікації зображуваного.

Lexical and syntactic repetitions as means of expression of the verse story are considered in the offered article. The urgency of studying this stylistic device is due to the fragmentary and episodic nature of its consideration in modern Ukrainian linguistic stylistics. The aim of the research is to find out the peculiarities of the realization of lexical and syntactic repetitions in a Ukrainian poetic text of the second half of the XX - beginning of the XXI century. The researcher concludes that the defining function in the organization of the textual space of the poem is performed by lexical and syntactic repetitions of words and phrases such as anadiplosis, prosapodosis and doubling. Anadiplosis (doubling, picking up and joining) as a contact repetition is a means of element-by-element introduction of new information which further strengthens the semantic connections between verse lines which contributes to the strengthening of intratextual cohesion. Since earlier in the scientific literature it has been about anadiplosis only as a repetition of a word within adjacent verse lines, the recorded examples of its implementation in Ukrainian poetic texts of the studying period show the expansion of the potential of this stylistic figure. Ukrainian artists introduce varieties of distant repetition - prosapodosis (cyclos, ring) - in the poetic text to highlight the subject of speech, increase the intensity of the sign, the duration of intellectual action. It manifests structural and meaningful potentials and allows to increase the artistic and aesthetic value of the poetic text. Doubling (repetition) is the simplest lexical and syntactic tool which is realized in the texts of Ukrainian poetry of the studying period both as a contact and a distant repetition. Such stylistic figure is an important stylistic significance for the organization of the poem: the registered huge number of examples of doubling indicates a high activity of its use, as well as significant productivity in the expression and intensification of the depicted.