Nomina Propria у становленні англійської медичної термінології

Abstract

У статті розглянуто шляхи поповнення англійської медичної термінології з огляду на пропріативну лексику. Сучасна медична наука послуговується організованою фаховою мовою, основу якої становить спеціальна лексика. Інтенсивний розвиток медицини, що характеризується різного роду відкриттями і проривними винаходами визначає потребу творення номінативних одиниць, які часто містять пропріативний компонент. Етимологічно англійська медична термінологія є доволі неоднорідною. Вона містить національні та запозичені терміни, значну кількість яких абсорбовано з класичних та європейських мов, де паралельно із загальними словами спостерігається активне залучення пропріативної лексики, що свідчить про її потужний термінотворчий потенціал. Власна назва є потенційним полісемантом, що має здатність розвивати переносне значення за метонімічними і метафоричними моделями. Використання імен в термінологічній лексиці шляхом метафоризації чи метонімії полягає у створенні асоціативних зв’язків, що виникають завдяки яскраво вираженій ідеосемантиці. Незважаючи на спроби вилучити епоніми з термінології, вони міцно вкоренились у мову медицини, оскільки відображають етапи розвитку медицини, сприяють формуванню термінологічної компетенції, допомагають в опануванні фахової мови та є показником ерудованості працівника медичної галузі. Крім того, термінологічні одиниці, утворені на основі власних назв, формують особливий клас лексики, які можуть заповнити певні семантичні лакуни. Здебільшого поява іншомовних слів в англійській медичній термінології є наслідком експансій та геополітичних змін. Поява термінів через посередництво грецької, латинської, арабської та низки європейських мов є прямим відображенням впливу різних цивілізацій на становлення та формування мови медицини.

The article discusses ways to replenish English medical terminology, taking into account nomina propria. Modern medical science uses an organized, professional language based on specific vocabulary. The intensive development of medicine, characterized by various discoveries and breakthrough inventions, determines the need to create nominative units often containing proprial components. Etymologically, English medical terminology is rather heterogeneous. It contains national and borrowed terms, a significant number of which are absorbed from classical and European languages, where along with ordinary words, there is an active involvement of proprial vocabulary, which indicates a powerful terminological potential. The proper name is a potential polysemant that can develop figurative meaning through metonymic and metaphorical models. The use of names in terminological vocabulary through metaphor or metonymy enables creating associative bonds that arise from pronounced ideosemantics. Despite attempts to remove eponyms from terminology, they are firmly rooted in the language of medicine since they reflect the stages of medicine development, contribute to the formation of terminological competence, assist in mastering a professional language, and play a vital role in the erudition of a medical specialist. In addition, terminological units based on proper names create a particular layer of vocabulary that can fill in specific semantic gaps. Generally, filling English medical terminology with new vocabulary results from expansions and geopolitical changes. The loans which replenish English medical terminology with terms of Greek, Latin, Arabic, and European languages directly reflect the influence of various civilizations on the formation of the language of medicine.