Methods of rendering emotionally coloured vocabulary in the process of literary translation

Abstract

The objective of the article is to to identify and describe the means of transmitting emotionally expressive information in translation. The main scientific results are obtained applying a set of general scientific and special methods of research, namely: analysis and generalization of scientific literature on the problems of emotionally coloured lexical unit rendering; theoretical generalization, analysis and synthesis; holistic and integral approaches to the study of stylistic phenomena; comparative, descriptive and analytical methods. On the basis of comparative analysis the authors investigate the problem of stylistically coloured lexical units rendering in translation process of the story "Matilda" by Roald Dahl. Having studied the available literature on this issue, the authors state that the term "emotionally coloured lexical unit" is considered as a lexical unit that carries an emotional assessment in relation to an object, containing a sensual background. A characteristic feature of this kind of lexical units is their connotative meanings, that is, the polysemy of their meaning and the presence of a certain emotional stress in them. It is highlighted that for a competent literary translation, it is necessary to pay attention to the following factors: semantics of the lexical unit, context, colouring, peculiarities of use. When translating emotionally coloured vocabulary, it is most expedient to use the principle of equivalent translation, i.e. to translate an emotionally-coloured lexical unit of the original with an emotionally-coloured lexical unit in the target language. In cases where this is impossible, it is necessary to compensate for the lost emotional colouring. The rendering of emotionally coloured lexical units of the original should be based not only on lexical and syntactic correspondences. More important in this light is the task of preserving the tropes and figures of speech, in order to convey the artistic stylistics of the work. The analysis made it possible to reveal the presence in the text of a large number of emotionally coloured lexical units. Also, cases of translation of neutral lexical units, which were transferred into Ukrainian with an emotional connotation were identified. In the overwhelming majority of cases, the translator has correctly conveyed the emotional colouring inherent in the original. Deviations from the original, in general, did not affect the overall picture of the translation.

Метою статті є виявлення та опис засобів передачі емоційно-експресивної інформації в перекладі. Основні наукові результати отримані із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем з проблем передачі емоційно-забарвленої лексики в перекладі; теоретичне узагальнення, аналіз і синтез; цілісний підхід до вивчення стилістичних явищ; порівняльний, описовий та аналітичний методи. На основі порівняльного аналізу автори досліджують проблему стилістично забарвлених лексичних одиниць у процесі перекладу оповідання «Матильда» Роальда Дала. Вивчивши наявну літературу з цього питання, автори констатують, що термін «емоційно-забарвлена лексика» розглядається як лексика, що несе емоційну оцінку по відношенню до об’єкта, що містить емоційний фон. Характерною ознакою такого роду лексика є її конотативне значення, тобто багатозначність її значення та наявність певного емоційного напруження. Підкреслено, що для грамотного художнього перекладу необхідно звернути увагу на такі фактори: семантику лексичної одиниці, контекст, забарвлення, особливості вживання. При перекладі емоційно-забарвленої лексики найбільш доцільно використовувати принцип еквівалентного перекладу, тобто перекладати емоційно-забарвлену лексичну одиницю оригіналу емоційно забарвленою лексичною одиницею мови перекладу. У випадках, коли це неможливо, необхідно компенсувати втрачене емоційне забарвлення. Передача емоційно-забарвлених лексичних одиниць оригіналу має базуватися не лише на лексичних та синтаксичних відповідностях. Важливішим у цьому світлі є завдання збереження тропів і фігур мови, щоб передати художню стилістику твору. Аналіз дозволив виявити наявність у тексті великої кількості емоційно-забарвлених лексичних одиниць. Також виявлено випадки перекладу нейтральних лексичних одиниць, які передавалися українською мовою з емоційною конотацією. У переважній більшості випадків перекладач правильно передав емоційне забарвлення, властиве оригіналу. Відхилення від оригіналу, загалом, не вплинули на загальну картину перекладу.