Казкова повість Роальда Дала «ВДВ»: лексико-стилістичні особливості перекладу В. Морозова

Abstract

У статті проаналізовано лексико-стилістичні особливості перекладу казкової повісті для дітей «ВДВ» відомого британського автора норвезького походження Р. Дала. До уваги взято напрацювання фахівців з вивчення текстів для дітей та підлітків, дитячого читання, дослідження з перекладознавства та творчості Р. Дала. Увагу закцентовано на рівнях перекладу – фонографічному, лексичному та граматичному; на світі ономастики; авторських та перекладацьких оказіоналізмах; специфіці сприйняття повісті українським реципієнтом-дитиною. У фонографічному аспекті аналізу тексту виокремлено поняття «алітерація» та «графони». У повісті міститься 35 прикладів використання прийому алітерації та 192 випадки вживання графонів, серед яких найбільш частими є відтворення курсиву та капіталізації. Зроблено висновок, що на цьому рівні перекладу спостерігаємо мінімальне втручання перекладача в індивідуальний авторський стиль, водночас збережено емоційне навантаження через стратегію одомашнення – адаптацію до специфіки сприйняття українського читача-дитини. Лексичний рівень розглянуто через аналіз оказіоналізмів, демінутивів, промовистих імен, інвективної лексики. Подано характеристику імен персонажів, антропонімів та топонімів у тексті, простежено гру слів, окреслено відповідність власних імен. Зроблено акцент на перекладацьких оказіоналізмах, які мають власне емотивне навантаження та є впізнаваними для реципієнта-дитини. Однією з основних якісних ознак перекладу В. Морозовим повісті Р. Дала «ВДВ» авторка статті вважає усвідомлення перекладачем специфіки сприйняття українського читача. Цю особливість простежено через врахування культурних, психологічних, вікових чинників та досвіду малого реципієнта і продемонстровано, наприклад, через алюзії на українські прислів’я та приказки, імена відомих персонажів, а також відтворення особливостей мовлення дитини. У цьому аспекті також відзначено специфіку відтворення неправильних граматичних форм, які властиві для мовлення ВДВ. Відтак зроблено висновок про унікальність перекладу В. Морозова як самостійної творчої роботи, яку можна аналізувати в межах парадигми «автор – перекладач – текст – читач».

The article deals with the lexical and stylistic features of the translation of the fantasy story “BFG” written by famous British novelist of Norwegian origin Roald Dahl. The works of specialists in the field of the text study for children and adolescents, children’s reading, research on translation and the work of R. Dahl are taken into account. Attention is focused on the levels of translation – phonographic, lexical and grammatical; on the onomastics of the story; authorial and translation occasionalisms; the specifics of the story perception by the Ukrainian child recipient. In the phonographic aspect of text analysis, the concepts of "alliteration" and "graphons" are distinguished. The story contains 35 examples of the alliteration use and 192 cases of the graphons use, among them the most common are the reproduction of italics and capitalization. It is concluded that at this level of translation we observe minimal translator's intervention into the individual author's style, while maintaining the emotional load through the strategy of domestication – adaptation to the specifics of the Ukrainian child-reader perception. The lexical level is considered through the analysis of occasionalisms, diminutives, eloquent names, invective vocabulary. The analysis of the character names, anthroponyms and toponyms in the text are given, the play of words is traced, the correspondence of proper names in the target text and the original one is outlined. The translational occasionalisms are characterized due to their own emotional effect and their recognizability by the child-recipient. As pointed out by the author of the article, one of the main qualitative features of the “BFG” translation done by V. Morozov, is the translator's awareness of the specific perception of the Ukrainian child-reader. It is traced through the analysis of cultural, psychological, age and experience of the young recipient and demonstrated, for example, through allusions to Ukrainian proverbs and sayings, names of famous characters, and reproduction of the child's speech. It’s worth to note the specific way of rendering incorrect grammar forms used by BFG into target language. Therefore, it is concluded that V. Morozov’s translation is unique and considered as independent creative work worth analyzing in the scope of the paradigm “author – translator – text – reader”.