Ритмічна організація звукових текстів оригіналу та перекладу (на матеріалі української та англійської мов)

Abstract

Фахівці постійно підкреслюють, що всі елементи поетичної мови, які передаються у письмовій формі, повністю виявляються тільки при вимові, що ритмічність вірша не статична, а динамічна. Проблеми побудови і сприйняття віршованого мовлення успішно вирішуються при об’єднанні здобутків літературознавців, мовознавців та залучення комп’ютерних технологій. У нашому експерименті досліджувався вірш Лесі Українки «Contra spem spero» та його переклад англійською мовою, який створила Віра Річ. Були проаналізовані аудіотексти 5 англійських та 5 українських дикторів – носіїв відповідної мови. Записи були зроблені за допомогою платформи Zoom за програмою експерименту: друковані тексти вірша були відправлені англійським та українським дикторам відповідно; з дикторами було проведено аналіз тексту, репетиції, виправлення помилок; записано декламування вірша англійською та українською мовами; проведено акустичне, візуальне та параметричне дослідження аудіотекстів на комп’ютерному комплексі. Акустичний, візуальний та параметричний аналіз показує, що звукові тексти представляють собою безперервно-дискретний континуум, в якому звукові фрагменти відокремлюються один від одного паузами. Установлено, що як український, так і англійський аудіотексти розпадаються на 34 акустичні фрагменти, які можна розділити на 3 моделі: збіг, роз’єднання та об’єднання. Рівномірне повторення віршів, яке спирається на певну внутрішню співмірність, слугує ритмічною основою віршованого мовлення. Повернення через рівні проміжки часу співзвучних закінчень у віршах робить це повторення основних ритмічних одиниць найбільш відчутним. Як ритмічний елемент рима підкреслює членування поетичного твору на вірші. Перекладацька майстерність полягає в тому, що в тих самих рядках, що й в оригіналі – звучать такі самі моделі акустичних фрагментів. Оригінал і переклад створено перехресним чергуванням жіночої (непарні рядки) та чоловічої (парні рядки) рим. Перекладачкою було дотримано принципів еквілінеарності – дотримано порядок строф та рядків оригіналу та еквіритмічності – збережено ритмічну структуру оригіналу, враховуючи нормативи англійської мови.

Experts constantly emphasize that all the elements of poetic language, which are transmitted in writing, are fully revealed only by saying that the rhythm of the poem is not static but dynamic. Problems of construction and perception of poetic speech are successfully solved by combining the achievements of literary critics, linguists and the involvement of computer technology. In our experiment we studied Lesya Ukrainka's poem "Contra spem spero" and its translation into English, created by Vera Rich. The audio texts of 5 English and 5 Ukrainian native speakers were analyzed. The recordings were made using the Zoom platform according to the program of the experiment: printed texts of the poem in the appropriate language were sent to English and Ukrainian speakers; text analysis, rehearsals, corrected mistakes were conducted with the speakers; the recitation of the poem in English and Ukrainian is recorded; acoustic, visual and parametric study of audiotexts on a computer system. Acoustic, visual and parametric analysis show that sound texts are a continuousdiscrete continuum in which sound fragments are separated from each other by pauses. It has been established that both Ukrainian and English audio texts are divided into 34 acoustic fragments, which can be divided into 3 sound models: matching, separating and unifying. Uniform repetition of verses, which is based on a certain internal proportionality, serves as a rhythmic basis for poetic speech. The return at regular intervals of consonant endings in the poems makes this repetition of the basic rhythmic units most noticeable. As a rhythmic element of rhyme emphasizes the articulation of the poetic work in verse. The translation skill is that in the same lines as in the original sound the same models of acoustic fragments. The original and the translation were created by cross-alternation of feminine (odd lines) and masculine (even lines) rhymes. The translator followed the principles of equilinearity – the order of stanzas and lines of the original and equirhythmia – followed the rhythmic structure of the original, taking into account the norms of the English language.