Синтаксичні засоби оформлення епістолярного дискурсу Ольги Кобилянської

Abstract

У статті здійснено систематизацію й аналіз синтаксичних засобів оформлення епістолярного дискурсу буковинської письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ольги Кобилянської. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю ґрунтовного вивчення мовної організації листів письменниці, що уможливить подальше вивчення творчої спадщини авторки як цілісної творчої особистості При дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу, опису, узагальнення, а також лінгвістичні методи: структурно-семантичний, функційно-стилістичний, типологічний. Встановлено, що письменницький епістолярний дискурс є благодатним матеріалом для обґрунтування антропоцентричної концепції мовних студій, адже у ньому якнайточніше відбито внутрішній світ автора не лише в момент написання листа, а й загалом. Епістолярні тексти Ольги Кобилянської мають специфічну структуру, в якій чимала роль відведена синтаксичному рівню мови. Серед синтаксичних побудов, що беруть участь в оформленні епістолярної дистантної комунікації і є репрезентантами авторської модальності епістолярних текстів письменниці, ми виокремили структури з інверсією, які уможливлюють актуалізацію окремих компонентів епістолярної пропозиції; риторичні фігури, з допомогою яких в епістолярному дискурсі реалізується, окрім комунікативної, фактична, перлокутивна, волюнтативна функції; речення зі вставними і вставленими компонентами, що є маркерами суб’єктивної модальності й презентантами категорії автора епістолярного дискурсу, а також вносять у зміст епістолярного висловлення додаткові відтінки; парцеляцію, за допомогою якої підсилюються, увиразнюються різноманітні смисли; незакінчені речення тощо. За допомогою різних синтаксичних конструкцій в епістолярному дискурсі Ольги Кобилянської зреалізовані комунікативні інтенції прохання, вибачення, подяки. З’ясовано, що лінгвістичний аналіз епістолярної спадщини Ольги Кобилянської має широкі перспективи, які полягають в систематизації й описі лексичних, фонетичних, графічних, словотвірних, морфологічних засобів оформлення листовної комунікації.

The article systematizes and analyzes the syntactic means of writing the epistolary discourse of the Bukovyna writer of the late 19th and early 20th centuries. Olga Kobylyanska. The relevance of the research is determined by the need for a thorough study of the linguistic organization of the writer's letters, which will enable further study of the author's creative heritage as a complete creative personality. The research used general scientific methods of analysis, description, generalization, as well as linguistic methods: structural-semantic, functional-stylistic, typological. It has been established that the writer's epistolary discourse is fertile material for substantiating the anthropocentric concept of language studies, because it most accurately reflects the inner world of the author not only at the time of writing the letter, but also in general. The epistolary texts of Olga Kobylyanska have a specific structure, in which a significant role is assigned to the syntactic level of the language. The epistolary texts of Olga Kobylyanska have a specific structure, in which a significant role was played by the word. rhetorical figures, with the help of which, in addition to the communicative, factual, perlocutionary, voluntative functions are realized in the epistolary discourse; sentences with inserted and established components, which are markers of subjective modality and presenters of the category of the author of the epistolary discourse, and also add additional nuances to the content of the epistolary statement; parcellation, with the help of which various meanings are strengthened and expressed; unfinished sentences, etc., depending on the syntactic level of the language. With the help of various syntactic constructions, the communicative intentions of request and apology are realized in the epistolary discourse of Olga Kobylyanska. Linguistic analysis of Olga Kobylyanska's epistolary heritage has wide prospects, consisting in the systematization and description of lexical, phonetic, graphic, word-forming, morphological means of writing communication. Key words: