Функціонально-стилістичний потенціал нелітературної лексики в текстах новітніх українських пісень воєнного часу

Abstract

У статті описано функціонально-стилістичне призначення нелітературної лексики (розмовно-просторічних лексичних елементів, соціальних діалектизмів, а також відверто брутальної, інвективної лексики) в текстах сучасних українських пісень воєнного періоду. До аналізу були залучені пісні таких виконавців, як Христина Соловій, Леся Нікітюк, Степан Гіра, Олексій Потапенко, Сергій Бабкін, Джеррі Гейл, Вікторія Булітко, а також гуртів «BOTASHE», «Пирятин», «Діти Фрістайла». Наголошено, що проблема розмежування типів стилістично й соціально маркованого мовлення була й залишається актуальною як для лексикологів, так і для стилістів. Однак і на сьогодні єдиної думки щодо понять «нелітературна (ненормативна) лексика», «жаргон», «сленг», «соціальний діалект», «інвективна лексика» не вироблено, що зумовлює актуальність обраної теми. Крім цього, актуальність пропонованої статті полягає в тому, що матеріалом лінгвістичного аналізу послугували ще не досліджені тексти найсучасніших українських пісень у жанрі популярної музики, які стосуються найбільш нагальної на сьогодні суспільної проблеми – російсько-української війни. У статті доводиться, що вибір мовних засобів зумовлюється насамперед авторським осмисленням реальної дійсності, адже саме в такий спосіб автори й виконавці намагаються висловити своє ставлення до суспільно-політичних подій останніх місяців (а саме – російсько-української війни й відвертої російської політики геноциду щодо українського народу). Автор наголошує, що саме таким чином – зняттям будь-яких мовних заборон та обмежень – сучасна українська пісенна культура створює свій мовний світ спротиву, у якому простежується іронічно-зухвале сприйняття реальної дійсності (подекуди абсолютно трагічної) через своєрідну мовну картину світу. Зняття цензури й обмежень у текстах сучасних українських пісень воєнної тематики свідчить насамперед про неприйняття авторами пісенних текстів (та й усім українським суспільством) злочинної та агресивної політики Російської Федерації стосовно українського народу.

The article describes the functional and stylistic purpose of non-literary vocabulary (colloquial lexical elements, social dialects, as well as frankly brutal, invective vocabulary) in the texts of modern Ukrainian songs of the war period. The analysis involved the songs of such performers as Khrystyna Solovii, Lesia Nikitiuk, Stepan Hira, Oleksii Potapenko, Serhii Babkin, Jerry Heil, and groups «BOTASHE», «Pyriatyn», «Dity Fristaila». It is emphasized that the problem of distinguishing of types of stylistically and socially marked speech was and remains relevant for both lexicologists and stylists. However, even today, there is no consensus on the concepts of «non-literary (non-normative) vocabulary», «jargon», «slang», «social dialect», «invective vocabulary», which determines the relevance of the chosen topic. In addition, the relevance of the proposed article lies in the fact that the material of the linguistic analysis was the yet unexplored texts of the most modern Ukrainian songs in the genre of popular music related to a topical social problem - the Russian-Ukrainian war. The article proves that the choice of language means is determined primarily by the author's understanding of reality, because it is in this way that the authors and performers try to express their attitude to the sociopolitical events of recent months (namely, the Russian-Ukrainian war and the overt Russian policy of genocide against the Ukrainian nation). The author emphasizes that it is in this way - by removing any linguistic prohibitions and restrictions - that modern Ukrainian song culture creates its language world, in which an ironic and defiant perception of reality (sometimes absolutely tragic) can be traced through a peculiar language picture of the world. The elimination of censorship and restrictions in the texts of modern Ukrainian war-themed songs indicates, first of all, the nonacceptance of the criminal and aggressive policy of the Russian Federation towards the Ukrainian people by the authors of the song texts (and by the entire Ukrainian society).