Неологізми як мовне відображення російсько-української війни 2022 року

Abstract

У пропонованому дослідженні на матеріалі сучасних україномовних ЗМІ та інтернет-ресурсів здійснена спроба опису та систематизації інноваційних процесів у лексичній системі української мови, що відбуваються на сучасному етапі її розвитку, зокрема безпосередньо у період російсько-української війни. Становлення неології як науки про виникнення новотворів, окреслення її наукового апарату припадає на середину XX та особливо на початок XXI століть, і сприяв посиленню уваги до процесу продукування та функціювання нових слів, їхньої систематизації і типологізації з боку дослідників так званий «неологічний бум», пов'язаний з розвитком науково-технічного прогресу, бурхливими змінами в суспільно-політичному житті країни, активізацією ролі засобів масової інформації в ньому. У межах сучасної неології виділяють два основні напрями: по-перше, це дослідження оновлення словникового складу мови (об’єктом вивчення є неологізм); по-друге, питання лексикографування новотворів (неологізм виступає об’єктом неографії). У мовознавчій літературі усталеним є поділ неологізмів на загальномовні – це нові лексичні одиниці, що виникли для позначення сучасних реалій, та індивідуально-авторські, або оказіоналізми, – стилістично марковані лексеми, створені письменниками чи публіцистами й зафіксовані в конкретних текстах. Виокремлюють два основні різновиди неологізмів, а саме: номінативи, які експлікують явища і поняття, що з’являються вперше; трансномінативи, котрі використовуються на позначення уже відомих під іншими назвами реалій. Аналіз неологічного матеріалу означеного періоду дозволяє стверджувати, що лексико-семантична система активно реагує та відображає всі зміни, пов’язані з новими реаліями, що ще раз доводить вплив екстралінгвальних факторів на динаміку словникового складу мови, підкреслює зв’язок неологізації з суспільно-політичними процесами. Зафіксований корпус неологічної лексики виникає за рахунок використання питомо українських лексичних і словотвірних ресурсів та запозичень; значна кількість новотворів має емоційно-оцінну модальність (відбайрактарити, відчорнобаїти, відВСУшити, відджавелінити, пошольцяти, макронити, загарпунимо тощо).

In the proposed study based on modern Ukrainian-language media and Internet resources, an attempt is made to describe and systematize innovative processes in the lexical system of the Ukrainian language that occur at the present stage of its development, particularly during the Russian-Ukrainian war. The formation of neology as a science of the emergence of innovations, outlining its scientific apparatus dates back to the middle of XX and especially the beginning of XXI centuries, and contributed to increasing attention to the production and functioning of new words, their systematization, and typology by researchers so-called «neological boom» associated with the development of scientific and technological progress, rapid changes in the socio-political life of the country, and the intensification of the role of the media in it. Within the framework of modern neology, there are two main directions: first, it is the study of updating the vocabulary of the language (the object of study is neologism); secondly, the issue of the lexicography of neologisms (neologism is the object of neography). In the linguistic literature, there is a well-established division of neologisms into common language – these are new lexical units created to denote modern realities, and individual-author, or occasionalism – stylistically marked tokens created by writers or publicists and recorded in specific texts. There are two main types of neologisms, namely: nominatives that explain the phenomena and concepts that appear for the first time; transnominatives used to denote realities already known by other names. Analysis of the geological material of this period suggests that the lexical-semantic system actively responds to and reflects all the changes associated with new realities, which once again proves the impact of extra lingual factors on the dynamics of vocabulary, emphasizes the connection of neology with socio-political processes. The fixed corpus of neological vocabulary arises due to the use of specifically Ukrainian lexical and word-forming resources and borrowings; a significant number of innovations have an emotional and evaluative modality.