Лінгвістичні особливості сучасної інтернет-комунікації

Abstract

Стаття присвячена аналізу мовностилістичних особливостей Інтернет-комунікації на матеріалі коментарів у соціальних мережах, таких як Instagram, Facebook, та мовностилістичних особливостей чатів в Telegram-каналах. Актуальність дослідження обумовлена зростанням значущості Інтернет-комунікації в сучасному світі, з огляду на те, що більшість сучасного населення, від найменшого до похилого віку використовує чати та соціальні мережі в якості засобів спілкування. Проте, не дивлячись на велику кількість робіт, присвяченій цій тематиці, вивчення сфери функціонування Інтернет-комунікації на сьогоднішній день є неповним, зокрема, недостатньо досліджені лексичні та стилістичні засоби реалізації Інтернет-комунікації. Це зумовлене тим, що сфера Інтернет-комунікації постійно оновлюється, отже, існує необхідність проведення нових системних ґрунтовних досліджень цієї теми. В ході аналізу теоретичних джерел було з’ясовано, що поняття віртуального жанру визначається як типова форма мовленнєвої діяльності в комунікації, опосередкованої каналом зв’язку. Інтернет-комунікація включає в себе такі жанри, як: персональний дискурс: персональні чати в міжособистісному і груповому різновидах, особисті веб-сторінки, особисті веблоги, форуми, особисті електронні листи, соціальні мережі; політичний дискурс: політичні веб-сторінки, політичні веблоги, політичний чат, політичні форуми; юридичний дискурс: веб-сторінки юридичних фірм, форуми юридичної тематики; діловий дискурс: веб-сторінки фірм, ділові електронні листи, Інтернет-магазини; рекламний дискурс: веб-банери, рекламні електронні листи, контекстна реклама, спливаюча реклама; масово-інформаційний дискурс: веб-сторінки мережевих ЗМІ та новинних агентств, списки розсилки; педагогічний дискурс: академічна веб-сторінка (університету, школи та інших освітніх установ), форуми, чати, мультиплікаційні світи освітньої спрямованості. Було з’ясовано, що найбільш ефективним способом скорочення в англомовній Інтернет-комунікації є абревіація, яку було застосовано в 53% прикладів. Наступним за ефективністю способом є усічення, яке представлене 29% проаналізованих прикладів. Телескопія – найменш частотний спосіб усічення – її було використано в 18% прикладів. Аналіз дозволив зробити висновок про те, що сленгізми, неологізми, просторіччя, є ефективними засобами реалізації Інтернет-комунікації, з огляду на те, що вони дозволяють передати яскравість мови користувачів, які спілкуються в коментарях до публікацій, чатах Telegram-каналів, як у повсякденному житті.

The article deals with the analysis of linguistic and stylistic features of Internet communication on the basis of comments on social networks, such as Instagram, Facebook, and linguistic and stylistic features of chats on Telegram channels. The relevance of the study is evident due to the growing importance of Internet communication in the modern world, given that the majority of the modern population, people of all ages, use chats and social networks as a means of communication. However, despite the large number of works devoted to this topic, the study of the scope of Internet communication is currently incomplete, in particular, are insufficiently studied lexical and stylistic means of Internet communication. This is due to the fact that the field of Internet communication is constantly updated, so there is a need for new systematic advanced research on this topic. An analysis of theoretical sources revealed that the concept of the virtual genre is defined as a typical form of speech activity in communication mediated by a communication channel. Internet communication includes such genres as: personal discourse: personal chats in interpersonal and group varieties, personal web pages, personal weblogs, forums, personal emails, social networks; political discourse: political web pages, political weblogs, political chat, political forums; legal discourse: web pages of law firms, forums on legal issues; business discourse: web pages of companies, business emails, online stores; advertising discourse: web banners, advertising emails, contextual advertising, pop-up advertising; media discourse: web pages of online media and news agencies, mailing lists; pedagogical discourse: academic web page (university, schools and other educational institutions), forums, chats, cartoon worlds of educational orientation. It was found that the most effective way to shorten the text in English-language Internet communication is the usage of abbreviation, which was used in 53% of analyzed examples. The next most effective method is cutting of the word or phrase, which is represented by 29% of the analyzed examples. Telescopy is the least frequent method of shortening – it was used in 18% of examples. The analysis allowed us to conclude that slangs, neologisms, colloquialisms are effective means of Internet communication, they allow to convey the brightness of the language of users who communicate in comments to publications, chats Telegram-channels, as in everyday life.