Використання англіцизмів у інтернет-комунікації

Abstract

Автором зазначено особливості процесу запозичення слів з англійської мови. Відзначено фактори, що стимулюють даний процес. Охарактеризовано основну особливість сучасного процесу запозичення. Акцентовано увагу на зростанні кількості англіцизмів з розвитком Інтернет-комунікацій та соціальних мереж. Виявлено цільову орієнтацію іншомовної лексики. Розглянуто сучасну актуальну проблему сучасної лінгвістики – наслідки зіткнення двох типологічно різних мов – аналітичної англійської та синтетичної української. Вказано, що незважаючи на те, що більшості запозичених англійських слів можна підібрати під український відповідник, простіше використовувати англіцизм. Обумовлено, що англіцизми становлять динамічний пласт лексичного складу української мови. Визначено шляхи проникнення англіцизмів у структуру Інтернет-комунікації: пряме запозичення, калькування, неповні, або змішані, запозичення. Наголошено, що англійська мова, що позначає різноманітні реалії соціальних мереж, стала частиною повсякденної мови сучасного українця. Обумовлено, що група англіцизмів є динамічною, оскільки постійно поповнюється новими лексичними одиницями, що вказують на нові тенденції розвитку соціальних мереж. Визначено, що лексичні одиниці соціальних мереж мають спільні ознаки як для сленгізмів та неологізмів, а тому мають статус «сленгових неологізмів». Представлено перелік засобів, за допомогою яких реалізується мовна гра на етапі словотворення: аналогія, римування, перефразування, редукція, заміна та лімерик. Виокремлено різні вирази емоційної оцінки: позитивні, нейтральні та емоційні. Відзначено, що мова користувачів Інтернету диференційована за віком і професією, рівнем володіння комп’ютером, за інтересами користувачів або їх діяльністю. Окремо зазначено, що для кожної групи користувачів властиве використання певних скорочень, які можуть бути знайомі іншим групи частково або повністю незнайомі т мають назву чат-абревіатури.

The author notes the peculiarities of the process of borrowing words from the English language. Factors that stimulate this process are noted. The main feature of the modern borrowing process is described. Emphasis is placed on the growing number of English borrowings with the development of Internet communications and social networks. The target orientation of foreign language vocabulary is revealed. The modern topical problem of modern linguistics is considered, that is, the consequences of the collision of two typologically different languages – analytical English and synthetic Ukrainian. It is pointed out that despite the fact that most of the borrowed English words can be matched to the Ukrainian equivalent, it is easier to use English. It is stipulated that Englishisms are a dynamic layer of the lexical structure of the Ukrainian language. The ways of penetration of Englishisms into the structure of Internet communication are determined: direct borrowing, tracing, incomplete, or mixed, borrowing. It is emphasized that the English language, which denotes the various realities of social networks, has become part of the everyday language of modern Ukrainians. It is due to the fact that the group of Englishisms is dynamic, as it is constantly replenished with new lexical items that indicate new trends in social networks. It is determined that the lexical units of social networks have common features for both slangs and neologisms, and therefore have the status of "slang neologisms". The list of means by which the language game is realized at the stage of word formation is presented: analogy, rhyming, paraphrasing, reduction, replacement and limerick. Different expressions of emotional evaluation are distinguished: positive, neutral and emotional. It is noted that the language of Internet users is differentiated by age and profession, level of computer skills, interests of users or their activities. It is noted that each group of users is characterized by the use of certain abbreviations that may be familiar to other groups, partially or completely unfamiliar, and are called chat abbreviations.