Speech characteristics of a literary text personage at semantic level

Abstract

Linguists are becoming deeply interested in a unique personality with their inner world, attitude to themselves and to the fate of the world of things likewise. Some scientists view the linguistic personality of the author and the literary personage as two separate aspects. The study of the phenomenon of the linguistic personality helps to understand the actual structure, the picture of the world, to highlight the national features presented in the linguistic behaviour of each personality. Linguistic personality is said to be a set of skills and properties of a person, which determines the way of their creation and understanding of speech events. The remark given by a personage reveals his character virtues, states on his education and upbringing peculiar moments, defines his social and ethnical backgrounds. The paramount factor in a personage picturing becomes a merely speech personage characteristic that gives a possibility to model and stimulate all his speech remarks in various communicative situations. The article outlines the verbal-semantic level of the linguistic personality of Dorian Gray in the novel “The Picturet of Dorian Gray” written by Oscar Wilde. The level aims to study the usage of verbal categories such as words, grammatical, associative, semantic-syntactic structures, lexical and syntax patterns. When analyzing linguistic personality, it is necessary to determine and record vivid features in the language of literary characters. Proper names the author uses in the fiction have tight connection with certain associations concerning characters of the novel (Lord Henry). The language personality of Dorian Gray is characterized by the frequently used exclamations, the use of imperative forms, superlative adjectives and expressive adverbs, the usage of personal pronoun ‘I’, the usage of modal ‘must’.

Деякі науковці розглядають автора і особистість персонажа як два окремі аспекти. Вивчення феномену мовної особистості в сукупності його рис допомагає зрозуміти власне структуру, картину світу, виділити національні риси, які представлені в мові кожної особистості. Мовна особистість – це сукупність умінь і властивостей людини, які визначають спосіб їх створення та розуміння мовленнєвих подій. В статті представлено аналіз одного із структурних елементів мовної особистості, а саме вербально-семантичний, що включає в себе дослідження таких вербальних категорій як слова, граматичні, асоціативні, семантико-синтаксичні структури, моделі буквосполучень та речень Лексичний склад текстових фрагментів, що представляють прямі висловлювання героя, становить індивідуальний лексикон персонажа. Основною вимогою до ключового слова в тексті є обов'язкова розбіжність показника вживаності. При аналізі мовної особистості необхідно визначати та фіксувати яскраві особливості в мові літературних персонажів. Завдяки власним назвам автор створює певні асоціації з персонажами твору. Роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» має філософсько-естетичний підтекст та підвищену художню умовність. Власні назви допомагають створити певні асоціації з образом героя. Крайність у висловлюваннях Доріана Грея проявляється як наслідок крайності та максималізму його характеру. Герой достатньо жорстоко драматизує ситуації та маніпулює іншими, використовуючи цілий ряд тактик та комунікативних стратегій. Герой вміє раціонально оцінювати реакції людей, а й так певну комунікативно-прагматичну тактику, завдяки якій коригує можливу реакцію співрозмовника. Мовна особистість Доріана Грея також характеризується частотністю вигуків, використанням імперативних форм, прикметників вищого ступеню порівняння та прислівників з надмірною експресивністю.