Комунікативна інтеракція у завершальній фазі конфлікту: синтаксичний рівень

Abstract

З огляду на надзвичайно високу конфліктогенність, властиву розвитку суспільства в ХХІ столітті, потреба дослідження конфлікту як складного, багатогранного та багатовимірного явища сприймається як аксіома. Не менш важливим вбачається і вивчення сутнісних характеристик процесу зміни мовленнєвої інтеракції з конфліктно-зорієнтованої на гармонійну. Статтю присвячено дослідженню одного з аспектів комунікативної поведінки мовців у процесі конфліктної взаємодії. У фокусі наукової розвідки – аналіз синтаксичних особливостей вербальної взаємодії сторін конфлікту на завершальній стадії його розвитку. Проведений аналіз уможливив з’ясування ролі та впливу синтаксичних структур на перебіг комунікації мовців, що є опонентами в міжособистісному конфліктному спілкуванні. Спостережено, що вибір синтаксичних засобів продиктований обраною стратегією спілкування. Установлено, що до основних характерних для комунікативної поведінки мовця, що ініціює відновлення комунікативного балансу, синтаксичних засобів належать спонукальні речення, розповідні речення зі значенням реквестивності, розповідні речення зі значенням оптативності, загальні запитання та розділові запитання, обидві частини яких – стверджувальні, завдяки чому висловлення набуває форми логічного судження. Метою використання усіх перерахованих вербальних засобів є спонукання партнера зі спілкування до повернення до гармонійної моделі спілкування. Основними синтаксичними структурами, притаманними мовленню комуніканта, що є постраждалою внаслідок конфлікту стороною, є прості речення, значення яких синонімічне або антонімічне значенню реплік-стимулів (залежно від обраної комунікативної стратегії), а також запитання-перепити, які набувають конотації оцінних висловлень та експлікують негативну реакцію на прохання про повернення до гармонійної моделі міжособистісної інтеракції. Теоретичні положення проілюстровано прикладами з творів англомовної художньої літератури, що репрезентують спілкування у завершальній фазі конфліктної взаємодії в неофіційному діалогічному дискурсі.

Given the extremely high conflict potential which is a characteristic feature of the development of society in the 21st century, the need to study conflict as a complex, multifaceted and multidimensional phenomenon is perceived as an axiom. The necessity to explore the essential characteristics of the process of changing speech interaction from conflict-oriented to harmonious has become a well-recognized academic discipline in recent years. The article highlights one of the aspects of communicative behaviour of interlocutors in the process of conflict interaction. The authors have made an attempt to analyse the syntactic features of verbal interaction of parties to a conflict at the final stage of its development. The analysis has made it possible to clarify the role and influence of syntactic structures on the communicative interaction of the interlocutors who participate in the interpersonal conflict. It has been observed that the choice of syntactic means depends on the chosen communicative strategy. The main syntactic means used by the interlocutor who initiates the restoration of communicative balance include imperative sentences, narrative sentences expressing requests, narrative sentences expressing the optativity semantics, general questions and disjunctive questions both parts of which are affirmative. The purpose of using all these verbal means is to encourage the communication partner to restore a harmonious model of interaction. The main syntactic structures inherent in the speech of the interlocutor who is a party affected by the conflict are simple sentences the meaning of which is synonymous or antonymous with the meaning of the replica stimuli (depending on the chosen communicative strategy), as well as echo questions which acquire the connotation of evaluative statements and express a negative reaction to the request to restore a harmonious model of interpersonal interaction. The theoretical foundations of the article are illustrated with the examples taken from the works of English-language fiction which represent communication in the final phase of conflict interaction in informal dialogic discourse.