Засоби відтворення чужого мовлення в інформаційних жанрах турецької інтернет-публіцистики

Abstract

У останні десятиліття значно посилився інтерес мовознавців до використання мови комунікантами, що беруть участь у масовому спілкуванні, а тому з’являється все більше досліджень, які фокусуються на індивідуально-особистісних властивостях як мовця, так і реципієнта. Саме через мову висвітлюються їхні погляди, мислення, переконання, оцінки тощо. Очевидним є те, що вибираючи мовні засоби, автор орієнтується на свого адресата, намагається донести зміст максимально переконливо. Таким чином, засоби ефективного впливу на реципієнта, до яких належать одиниці комунікативного синтаксису, стають об’єктом пристальної уваги науковців. Аналіз теоретичного матеріалу за обраною темою засвідчує, що у сучасній українській тюркології бракує багатопланового вивчення формально-граматичних, семантико-синтаксичних та комунікативних особливостей сучасних турецьких інтернет-ЗМІ . У статті увага акцентується на тому, що інтернет-журналістика, будучи одночасно продовженням традиційної журналістики, є новою формою комунікації і має притаманні їй жанри та особливості. У медіатексті, який є формою писемного мовлення, часто містяться фрагменти усного спілкування, що передаються писемними засобами. Завдання прямої мови та слів автора, які її супроводжують, полягає у тому, щоб наблизити читача до ситуації усної комунікації. Саме пряма мова покликана відтворювати зміст повідомлення, передаючи при цьому характер мовця, лексичні та синтаксичні особливості мови, які демонструють емоційний стан і специфіку його мислення, робити друкований медіатекст живим і динамічним. Слова автора призначені для того, щоб підтверджувати наявність, факт мовлення, вказувати на те, кому належить репліка, називати комунікативну мету мовлення, описувати емоції, міміку чи жестикуляцію мовця, його інтонацію і гучність голосу, а також давати оцінку змісту мовлення. Таким чином, у статті розглядаються синтаксичні конструкції, які використовуються для відтворення чужого мовлення в інформаційних жанрах турецької інтернет-публіцистики. Зокрема, розглянуто схеми оформлення прямої мови, поєднання в одному реченні прямої і непрямої мови, а також досліджено конструкції з непрямою мовою.

In recent decades, the interest of linguists in the use of language in the interaction of communicators has increased significantly, and therefore the individual and personal properties of the speaker and the recipient, their thinking, beliefs, evaluations, etc., attract more and more attention. It is obvious that choosing the language, the author focuses on the recipient, trying to convey the content as convincingly as possible. Thus, the means of effective influence on the recipient, which includes units of communicative syntax, become the object of close attention of scientists. The analysis of the theoretical material on the selected topic proves that modern Ukrainian Turkology lacks a multifaceted study of the formal-grammatical, semantic-syntactic and communicative features of modern Turkish internet mass media. The article focuses on the fact that Internet journalism, being at the same time a continuation of traditional journalism, is a new form of universal multimedia with its own genres and features. A media text, which is a form of written communication, often contains fragments of oral communication that are transmitted through written means. The task of direct speech and the words of the author that accompanying it is to bring the reader closer to the situation of oral communication. Direct speech is designed to reproduce the content of the message, while conveying the character of the speaker, lexical and syntactic features of language that demonstrate the emotional state and specificity of his thinking, to make the printed media text alive and dynamic. The author's words are intended to confirm the presence, the fact of speech, to indicate to whom the speech belongs, to name the communicative purpose of the speech, to describe the emotions, facial expressions or gestures of the speaker, his intonation and volume of the voice, as well as to give an assessment of the content of the speech. In the article the author analyses the syntactic structures used to reproduce foreign speech in the information genres of Turkish online journalism. In particular, the schemes of direct speech, the combination of direct and indirect speech in one sentence, as well as constructions with indirect speech, were studied.