Вербалізація аксіологічного концепту KADER (ДОЛЯ) у турецькій мовній картині світу

Abstract

У сьогоденній лінгвістиці концептологія є одним із продуктивних методологічних напрямів, що дозволяє нам, з одного боку, поглянути «свіжим» поглядом на здавалося б традиційний лексичний і фразеологічний матеріал, а з іншого боку, прозирнути у світобачення й навіть менталітет груп людей, для яких певна мова є рідною, і навіть цілих етносів. Нині в антропоцентричній лінгвістичній парадигмі переважно прийняте розуміння того, що мова є відбиттям етнонацональної свідомості, світогляду й культури нації чи народу. Мова інтегрує в собі об’єктивацію всього того, що нерідко називається «картиною світу». Сама ж мовна картина світу складається з певних фрагментів («цеглинок»), що отримують назву «концепт», кожен із яких має мовну об’єктивацію. І хоча концептологічний підхід до мови має чимало критиків, про що детально йдеться і в цій статті, проте він дає певний матеріал для лінгвістичних роздумів, а в більш утилітарному плані дозволяє нам згрупувати й дослідити мовний матеріал на основі певного явища чи поняття екстралінгвального світу. Предметом цієї статті якраз і є одна з таких «цеглинок» турецької мовної свідомості – концепт KADER (ДОЛЯ), який може бути інтерпретований як один із важливих аксіологічних концептів. Безсумнівно, що людство, з того моменту як воно набуло абстрактної свідомості, замислювалося над тими силами, що направляють життя кожної окремої людини і груп людей, і ці роздуми з часом втілилися зокрема й у мовну форму. Вивчення лексем, ідіом, паремій, що вербалізують розуміння представниками мовної спільноти (у нашому випадку турецького етносу) поняття долі, виявлення особливостей такого розуміння і є основним завданням цієї статті. Для дослідження ми вдалися до методів суцільної вибірки, польового моделювання – номінативного, дериваційного і пареміологічного полів, а також до методів компонентного і концептуального аналізу, що уможливлюють визначення диференційних ознак досліджуваного концепту на ґрунті семантичної інтерпретації мовного матеріалу. У результаті проведеного дослідження визначено слово-номінант концепту, що є предметом цієї статті, слова-репрезентанти, що становлять безпосередні номінації концепту й належать до ядра його номінативного поля, сформовано список диференційних когнітивних ознак концепту.

In modern linguistics conceptology constitutes one of fruitful methodological directions which allows us on the one hand to take a fresh look at seemingly traditional lexical and phraseological material, and on the other hand to get into worldview and even mentality of a certain group of people or ethnic groups for whom a certain language is native. Nowadays in anthropocentric linguistic paradigm the understanding of the language as a reflection of ethnic and national consciousness and culture is mostly accepted. The language integrates the objectivation of what we sometimes call the worldview (or “the picture of the world”), and the worldview itself consists of certain fragments (“building blocks” or “bricks”) which are called concepts, and each of them is verbalized by language means. Although the conceptologic approach is criticized by a lot of linguists, as is mentioned below in this paper, but it gives us some linguistic material to think about, and if we get closer from the utilitarian perspective it allows us to group and investigate language material based on a certain phenomenon of the extralinguistic world. The subject of this paper is one of such “bricks” of the Turkish ethnic consciousness, the concept KADER (DESTINY) which should be interpreted as one of the most important axiological concepts. Undoubtedly, the human beings after obtaining the abstract thinking started to reflect on the power that guides the life of every man and woman, and these reflections with time were particularly transferred into linguistic form. The study of lexis, idioms, paroemias that verbalize the reflection of the concept DESTINY in the Turkish linguistic worldview and the determination of its features and characteristics is the main goal of this paper. In this investigation the complete picking-out method, the field modelling method, for modelling the nominative, derivative, phraseological fields, as well as method of conceptual analysis based on the semantic interpretation of lexical and phraseological items were used. The investigation resulted in determining the name-word and representative-words of the concept which is the subject of this paper and in derivation of the list of differential cognitive features of the concept.