Методологічні проблеми лінгвокультурологічного аналізу міжмовних паремійних відповідників (на матеріалі паремій із ключовим словом «воля/свобода»)

Abstract

Статтю присвячено розглядові теоретичних підходів до зіставного аналізу різномовних паремійних структурно-семантичних еквівалентів з огляду на особливості їхнього функціонування в досліджуваних лінгвокультурах. Емпіричним матеріалом для аналізу слугували прислів’я і приказки із ключовим словом «воля/свобода» української, російської, англійської, німецької і французької мов. Прислів’я і приказки – це синкретичні за своєю природою одиниці мови, носії культурної інформації, які вважаються одним із найпотужніших мовних середників, що дають змогу виявити особливості різномовних культурних просторів, і є водночас вербально-образними експлікаціями конвергентних когнітивних моделей людської думки. Суперечлива оцінка паремій як експлікаторів національно-мовної свідомості, невизначеність їхнього статусу як мовних явищ і сама внутрішня суперечливість паремійних висловлювань зумовили існування низки невирішених методологічних питань, пов’язаних із дослідженням способів сприйняття і усвідомлення світу, відображених у пареміях. Об’єктивність пошуків прямих і латентних способів кодування ментальних установок творців різномовних паремій значно залежить від урахування таких особливостей аналізованих одиниць, як універсальність і різночасність становлення. Перша зумовлює необхідність навіть одномовного дослідження паремій із урахуванням специфіки побутування їх аналогів та еквівалентів в інших мовах, друга передбачає синхронно-діахронний підхід до розгляду паремій. Етнокультурна маркованість ключового слова паремії є визначальним чинником, що впливає на трактування паремійних аналогів у різних лінгвокультурах і зумовлює невідповідності в їх тлумаченнях. Варіативність паремій свідчить про їх активне функціонування у мовній системі і відповідно актуальність реалізованих логем для носіїв мови. Конвергентна кількісна репрезентативність паремійних груп у міжмовному зіставленні не є ознакою світоглядної ізоморфності, однак у багатьох випадках кількісна дивергентність вказує на певні якісні міжкультурні невідповідності.

The article deals with the theoretical approaches to the contrastive analysis of multilingual proverbial structural and semantic equivalents in view of the peculiarities of their functioning in the linguistic cultures under research. Ukrainian, Russian, English, German, and French proverbs and sayings with the key word "liberty/freedom" were collected for the analysis. Proverbs and sayings are syncretic language items, carriers of cultural information, which are considered one of the most powerful linguistic mediators, which make it possible to reveal the peculiarities of multilingual cultural spaces, and are at the same time verbal and figurative explications of convergent cognitive models of human thought. The contradictory assessment of paroemias as explicators of national-linguistic consciousness, the uncertainty of their status as linguistic phenomena, and the very internal contradiction of proverbial utterances led to the existence of a number of unresolved methodological issues related to the study of ways of perceiving and understanding the world reflected in paroemias. The objectivity of the search for direct and latent ways of encoding the mental attitudes of the authors of multilingual paroemias depends significantly on such features of the analysed items as universality and creation time. The first necessitates taking into account the functional specifics of their analogues and equivalents in other languages even in a monolingual study, the second involves a synchronic-diachronic approach to the research. The ethnocultural significance of the proverb key word is a determining factor that affects the interpretation of proverbial analogues in different linguistic cultures and causes inconsistencies in their interpretation. The proverbial variability designates the active functioning in the language system and, accordingly, the relevance of realized ideas for language users. Convergent quantitative representativeness of proverbial groups in a cross-linguistic comparison is not a sign of worldview isomorphism, however, in many cases quantitative divergence indicates qualitative cross-cultural irregularities.