Художній шедевр як літературознавча категорія

Abstract

У статті уточнюється поняття «шедевр» стосовно творів художньої літератури. Розглядаються критерії, які визначають поняття унікальності літературного твору, пов’язані з ознаками художності. Одним із головних принципів значущості літературного твору обирається онтологічний вимір часу існування шедевру, коли покоління читачів сприймають та осмислюють твір, його змістове наповнення та художню досконалість. Не менш важливим є простір розповсюдження твору мистецтва за країнами світу. У статті подаються статистичні дані просторового поширення за допомогою ресурсу Google Trends. Дані доводять значущість творів класичної літератури, які лідирують за кількістю країн світу, де активно цікавляться життям і творчістю митців. Водночас із визнаними майстрами слова високі місця у рейтингу посідають сучасні письменники, що пояснюється впливом масової літератури, іншими позалітературними віяннями. Окрім часопросторових критеріїв розглядаються загальнолітературні причини довготривалої уваги читачів до окремих літературних творів. Серед них – багатозначність художніх образів, єдність яких складається в унікальну систему духовних цінностей, важливих як для окремої нації, так і людства загалом. Поняття семіосфери підтверджує цінність ейдології шедеврів світової літератури. Багатозначність художнього твору обумовлена глибиною авторських екзистенцій, які митець здатен утілити в художню систему свого творіння. Відзначається також недомовленість художнього образу, яка породжує множинні інтерпретації художнього тексту. Важливою умовою існування літературних шедеврів розглядається духовнотворча телеологічність твору – сконцентрована спрямованість художніх змістів на досягнення певної мети. Творчість Данте, Й.В. Гете, М. Гоголя, Г. Маркеса – свідчення такої духовної телеологічності, концентрації ідей. Інтермедіальність художнього твору є ознакою художньої унікальності твору мистецтва, оскільки перекодування на знакові системи різних мистецтв ґрунтується на довершеності форми та нескінченністю втілених ідей. Шедеври світової літератури мають велику кількість інтермедіального та інтертекстуального відлунні у мистецьких творах.

In the article the concept of «masterpiece» in relation to works of literature are clarified. The criteria that define the concept of uniqueness of a work of art related to the features of art are considered. One of the main principles of the significance of a literary work is the ontological dimension of the time of the masterpiece's existence, when generations of readers perceive and comprehend the work, its content and artistic perfection. The space of distribution of a work of art in the countries of the world is no less important. Spatial distribution statistics are provided using the Google Trends resource in the article. The data prove the importance of works of classical literature, which are in the lead in the number of countries in the world where they are actively interested in the life and work of artists. Well-known writers occupy high places in the ranking, but modern writers are also close to them, this is due to the influence of popular literature or other non-literary reasons. For example, literary prizes. In addition to spatiotemporal criteria, the general literary reasons for the long-term attention of readers to individual literary works are considered. Among them is the multiplicity of artistic images that create a unique system of spiritual values that are important both for the individual nation and for humanity as a whole. The concept of the semiosphere confirms the constant value of the ideology of masterpieces of world literature. The ambiguity of the work of art is due to the depth of the author's existence, which the artist embodied in his own artistic system of his work. Along with the ambiguity of the artistic image, there is a lack of communication, which gives rise to multiple interpretations of the artistic text. An important condition for the existence of literary masterpieces is considered to be the spiritual creative teleology of the work - the concentrated focus of artistic content to achieve a certain goal. Creativity of Dante, J.V. Goethe, M. Gogol, G. Marquez are evidence of such spiritual teleology, the concentration of ideas. The intermediality of a work of art is also a sign of the artistic uniqueness of a work of art, as the recoding into sign systems of different arts is based on the perfection of form and the infinity of embodied ideas. Masterpieces of world literature have a large number of intermediate and intertextual echoes in works of art.