Корпоративний договір як основний прояв диспозитивності в корпоративному праві України

Abstract

У статті розглядається передумови встановлення повноцінного правового регулювання корпоративного договору у корпоративному праві України. Вказується, що корпоративний договір є важливим інструментом регулювання корпоративних відносин, а також механізмом забезпечення ефективного взаємодії між учасниками корпорації. Аргументується, що корпоративний договір є основним проявом диспозитивності в корпоративному праві України. Наводяться переваги корпоративного договору України перед статутом товариства. Зокрема, в частині гнучкості, можливості швидкого адаптивного регулювання відповідно до унікальних обставин взаємодії учасників, а також встановлення оптимальних способів відповідальності сторін корпоративного договору. Наводяться переваги застосування компенсації як швидкого, простого і зрозумілого механізму для забезпечення «сатисфакції» при порушенні приписів корпоративного договору, водночас вказується на те, що диспо-зитивність законодавчих положень в частині вибору відповідальності дозволяє сторонам обрати інший механізм відповідальності, який найкраще задовольнятиме їхні інтереси.Окрема увага приділена аналізу взаємодії корпоративного договору із законодавчим регулю-ванням та локальними корпоративними актами, такими як статут та внутрішні положення кор-порацій. Зазначено, що положення корпоративного договору, на який поширюються загальні положення ЦК України щодо свободи договору, обмежуються як імперативними положення корпоративного законодавства, так і нормами статуту, як основного локального корпоративного акту товариства. Вказується, що чинні положення законодавства допускають, зокрема що стосується переважного права учасників ТОВ і ТДВ, конфлікт положень статуту та корпоративного договору. У зв’язку з чим доцільно внести зміни до корпоративного законодавства в частині проведення чіткого розмежування можливих положень статуту та корпоративного договору. Аргументується, що доцільними видаються зміни до корпоративного законодавства в частині: вдосконалення положення щодо нікчемності корпоративного договору, який передбачено обов’язок голосувати згідно з вказівками органів управління товариства в частині розширення кола суб’єктів на дочірні компаній товариства або будь-які органи товариства; заборони укладення корпоративного договору, положення якого спрямовані на завдання шкоди правам та інтересам інших учасників/акціонерів товариства та інтересам самого товариства.

The article discusses the prerequisites for establishing comprehensive legal regulation of the shareholder agreement in the corporate law of Ukraine. It argues that the shareholder agreement is an essential tool for regulating corporate relations and ensuring effective interaction among corporation members. The article emphasizes that the shareholder agreement is the main manifestation of discretion in the corporate law of Ukraine, and outlines its advantages over corporation charter, including greater flexibility, adaptability to unique circumstances, and the ability to establish optimal methods of responsibility for the parties. The article also highlights the advantages of using compensation as a mechanism for ensuring “satisfaction” in the event of a violation of the shareholder agreement, while also noting that parties can choose alternative mechanisms of responsibility that best suit their interests.It pays particular attention to the interaction between the shareholder agreement and legislative regulation and local corporate acts, such as the charter and bylaws of corporations. The article argues that the provisions of the shareholder agreement are limited by the imperative provisions of corporate legislation and the rules of the charter, which is the main local corporate act of the company. It recommends changes to corporate legislation to clarify the distinction between the provisions of the charter and the shareholder agreement, particularly in relation to the preemptive right of members of LLCs and ALLs, to avoid conflicts between the two. The argument is made that changes to corporate legislation are necessary in order to improve certain provisions. One such improvement would be to clarify the provision regarding the nullity of the shareholder agreement, which should include an obligation to vote in accordance with the instructions of the company’s management bodies. Additionally, the range of subjects to which this provision applies should be expanded to include the company’s subsidiaries and any other company bodies. It is also important to prohibit the inclusion of provisions in shareholder agreements that are aimed at harming the rights and interests of other members or shareholders of the corporation, as well as the interests of the company itself.